Решение № 40242465, 26.08.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.08.14р. Справа № 904/4580/14

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товарної біржі "НОВОМОСКОВСЬКА", м. Новомосковськ

до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 77426грн.49коп.

Представники:

Від позивача: Дубровський В.І., дов. № б/н

Від відповідача: Неруш О.В., дов. № 11-51/2483 від 24.04.14р.

в судовому засіданні від 22.07.2014р. оголошувалась перерва з 22.07.2014р. по 12.08.2014р., з 12.08.2014р. по 19.08.2014р.

СУТЬ СПОРУ: Товарна біржа «Новомосковська» м. Новомосковськ звернулась до Головного управління юстиції в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ з позовом про стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 71790грн. та пені в розмірі 5636грн.49коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договорів оренди №2/13/2 від 15.07.2013р., №3/13 від 23.09.2013р., додаткової угоди від 31.12.2013р. до договору оренди №3/13 від 23.09.2013р.; гарантійний лист відповідача від 17.12.2013р.; претензію від 05.03.2014р.; акти приймання-передачі нерухомого майна від 15.07.2013р., від 23.09.2013р. та від 15.02.2014р.; акти виконаних робіт за липень 2013р.-грудень 2013р.; акт звіряння розрахунків.

Позивач зазначає, що згідно укладених між сторонами договорів оренди №2/13/2 від 15.07.2013р., №3/13 від 23.09.2013р. та додаткової угоди від 31.12.2013р. до договору оренди №3/13 від 23.09.2013р. відповідач орендував нерухоме майно (приміщення загальною площею 239,3м2, розташоване за адресою м. Новомосковськ, вул. Радянська, 27а, 2 поверх) з 15.07.2013р. по 15.02.2014р. для розміщення Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції в Дніпропетровській області.

Внаслідок несплати орендної плати відповідачем, утворилась заборгованість за договором оренди №2/13/2 від 15.07.2013р. в розмірі 19144грн., за договором оренди №3/13 від 23.09.2013р. та додаткової угоди від 31.12.2013р. до договору оренди №3/13 від 23.09.2013р. в розмірі 52646грн.

На підставі положень договорів позивачем було нарахована пеня в розмірі 5636грн.49коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014р. було порушено провадження та призначене судове засідання.

У відзиві №199-14 від 11.08.2014р. відповідач не погодився із заявленими вимогами з наступних підстав.

Розрахункові документи (рахунки, акти виконаних робіт), які надавались позивачем, разом з платіжними дорученнями направлялись для реєстрації та оплати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, але оплата здійснена не була.

Відповідач звертався до позивача з пропозицією про продовження на 2014рік договору оренди №3/13 від 23.09.2013р., але строк дії договору продовжений не був. Додатковою угодою від 31.12.2013р. були продовжені до 15.02.2014р. обов'язки орендаря, визначені підпунктом 5.2.2 пункту 5 договору №3/13 від 23.09.2013р.

Обсяги асигнувань за тимчасовим кошторисом на І квартал 2014р. не покривали потребу в коштах на поточні видатки та погашення кредиторської заборгованості. Тому погашення кредиторської заборгованості перед позивачем в строк до 15.02.2014р. було неможливо здійснити.

Договірні відносини з оренди приміщення в 2014році між сторонами не існували, оскільки відповідний договір не укладався.

В судовому засіданні від 19.08.2014р. відповідачем було заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області.

В задоволенні цього клопотання суд відмовив, оскільки відповідачем не доведено, що рішення по вказаній справі стосуватиметься прав вказаної особи.

Відповідач заявив клопотання про звільнення від сплати штрафних санкцій, посилаючись на статті 614 та 617 Цивільного кодексу України. Відповідач зазначає, що несплата відбулась через нездійснення Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області виплати грошових коштів позивачу.

Також відповідачем заявлено клопотання про витребування від Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області пояснень щодо причин нездійснення оплати за договорами оренди. Вказане клопотання залишається судом без задоволення, з огляду на закінчення строку судового розгляду, встановленого Господарським процесуальним кодексом України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Товарною біржею «Новомосковська» (далі - орендодавець) та Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області (далі - орендар) був підписаний договір оренди №2/13/2 від 15.07.2013р., згідно якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування нерухоме майно для розміщення Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Об'єктом оренди є нерухоме майно - частина нежитлового приміщення загальною площею 239,3м2, розташоване за адресою - м. Новомосковськ, вул. Радянська, буд. 27а, ІІ поверх. Вказане приміщення належить орендодавцю на праві власності на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 08.08.2008р.

Сторони визначили в підпункті 3.1 договору №2/13/2 від 15.07.2013р., що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату в розмірі 19144грн. за 2 місяця (40грн./кв.м в місяць)

Орендна плата сплачується орендарем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі оформленого належним чином рахунку та акту виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту надання їх до орендаря.

При цьому вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території та інше не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем на підставі окремого договору.

В підпункті 8.1 договору №2/13/2 від 15.07.2013р. сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.08.2013р. сторонами досягнуто згоди про те, що на підставі статті 631 Цивільного кодексу України норми цього договору застосовуються до відносин, які склались між сторонами до дати його укладення, а саме - з 01.07.2013р.

На виконання положень договору між сторонами був складений та підписаний без зауважень акт приймання-передачі №2/13/2 від 15.07.2013р., згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди.

Також сторонами були складені та підписані акти виконаних робіт за вказаний період. Згідно з матеріалами справи, заборгованість з оплати орендних платежів за цей період становить 19144грн.

У зв'язку із закінченням строку дії договору №2/13/2 від 15.07.2013р., між сторонами був укладений новий договір оренди №3/13 від 23.09.2013р. відносно того самого об'єкту оренди (частина нежитлового приміщення загальною площею 239,3м2, розташоване за адресою - м. Новомосковськ, вул. Радянська, буд. 27а, ІІ поверх) та на таких саме умовах.

Сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна від 23.09.2013р., згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди.

В підпункті 3.1 сторони визначили, розмір орендної плати за 4 місяця становить 38288грн. (40грн./кв.м). Порядок оплати орендної плати відповідачем залишився незмінним.

В пункті 8 договору №3/13 від 23.09.2013р. сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31.12.2013р. сторонами досягнуто згоди про те, що на підставі статті 631 Цивільного кодексу України норми цього договору застосовуються до відносин, які склались між сторонами до дати його укладення, а саме - з 01.09.2013р.

В підпункті 8.2 договору №3/13 від 23.09.2013р. встановлено, що орендар зобов'язаний протягом 10 днів після отримання повідомлення орендаря про припинення договору оренди передати об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі.

Сторонами були складені та підписані акти виконаних робіт за вказаний період. Згідно з матеріалами справи, заборгованість з оплати орендних платежів за період вересень 2013р. по грудень 2013р. становить 38288грн.

Як вбачається з письмових пояснень позивача та документів, наданих відповідачем, акти виконаних робіт та рахунок надавались особисто орендарю.

В подальшому, між сторонами була підписана додаткова угода від 31.12.2013р. до договору оренди №3/13 від 23.09.2013р., в якій було визначено продовжити термін дії договору в частині виконання підпункту 5.2.2 пункту 5 на строк до 15.02.2014р. для погашення заборгованості з орендної плати за 2013р. Також було зазначено, що всі інші умови договору залишаються незмінними.

В підпункті 5.2.2 пункту 5 договору передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Наполягаючи на тому, що дія договору була продовжена сторонами, позивач заявив до стягнення суму боргу з орендних платежів в розмірі 14358грн. за період з 01.01.2014р. по 15.02.2014р.

На адресу відповідача направлялась претензія №15 від 05.03.2014р. з вимогою оплатити заборгованість з орендних платежів, у тому числі за період січень-лютий 2014р., яка була залишена без задоволення.

Таким чином, предметом розгляду є заборгованість з орендних платежів яка виникла на підставі - договору оренди №2/13/2 від 15.07.2013р. за період 19144грн.; - договору оренди №3/13 від 23.09.2013р. (з урахуванням додаткової угоди від 31.12.2013р.) за період з вересня 2013р. по грудень 2013р. в розмірі 38288грн., за період з 01.01.2014р. по 15.02.2014р. в розмірі 14358грн.

Відповідно до статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється

За приписами підпункту 4.3 пункту 4 договору орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди в належному стані за актом приймання-передачі у разі закінчення строку дії договору або його розірванні.

Як вбачається з матеріалів справи, об'єкт оренди був повернений орендодавцю за актом приймання-передачі лише 15.02.2014р.

З огляду на матеріали справи, суд дійшов висновку, що сторони своїми діями продовжили строк дії договору оренди №3/13 від 23.09.2013р. до 15.02.2014р.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 71790грн., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Що стосується особливостей бюджетного фінансування, на яке посилається відповідач, то суд зазначає наступне.

Постановою Верховного суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446 визначено, що за змістом частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Позивач також заявляє до стягнення пеню в розмірі 5636грн.49коп., нараховану на підставі положень пункту 7.2 договорів оренди №2/13/2 від 15.07.2013р. та №3/13 від 23.09.2013р. на суму боргу з орендної плати, що виникла з липня по грудень 2013р.

За приписами пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Належний до стягнення розмір пені, вирахуваний з дотриманням вимог чинного законодавства, становитиме 4050грн.20коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 1586грн.29коп. слід відмовити через необґрунтованість.

Суд не погоджується з наявністю підстав для звільнення відповідача від сплати штрафних санкцій, які зазначаються у заяві від 19.08.2014р. Наведені обставини є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

За приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд при винесенні рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач протягом дії договорів намагався своєчасно виконати свій обов'язок з оплати орендних платежів, але внаслідок відсутності фінансування договірні зобов'язання відповідача залишились невиконаними.

Суд вважає, що в даному випадку буде дотриманий баланс інтересів сторін зменшивши розмір пені з 4050грн.20коп. до 50грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 38, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товарної біржі «Новомосковська» м. Новомосковськ до Головного управління юстиції в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ про стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 71790грн. та пені в розмірі 5636грн.49коп. - задовольнити частково.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 1586грн.29коп.

Зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню, а саме - пені з 4050грн.20коп. до 50грн.

Стягнути з Головного управління юстиції в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 34984907, місцезнаходження: 49027, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, буд 21а) на користь Товарної біржі «Новомосковська» м. Новомосковськ (Ідентифікаційний код 32286683, місцезнаходження: 51200, м. Новомосковськ. Вул. Радянська, буд. 22, кв. 39) суму заборгованості з орендної плати в розмірі 71790грн., пеню в розмірі 50грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням суду.

В судовому засіданні від 19.08.2014 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 26.08.2014р.

Суддя Р.Г. Новікова