№ 4023321, 02.07.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2009 р.

Справа № 16/115/09

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 16.06.2009 р.

від позивача: Ткаченко Р.Ю., довіреність №28/10 від 01.06.2009р.;

від відповідача: Чирков В.П., довіреність №04/250 від 01.01.2009р.;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 02.07.2009 р.

від позивача: Гриньока О.А., довіреність №31/10 від 12.06.2009р.;

від відповідача: Чирков В.П., довіреність №04/250 від 01.01.2009р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 27 квітня 2009 року

по справі №16/115/09

за позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз”

про стягнення 23566341 грн. 73 коп.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладений на 30.06.2009р..

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.04.2009р. по справі №16/115/09 (суддя В.Д. Фролов) відмовлено у задоволенні позову ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” до ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” про стягнення 23566341 грн. 73 коп., з посиланням на те, що: 1) з матеріалів справи вбачається, що згідно з п. п. 1.1 та 1.2 договору відповідача зобов’язано за дорученням позивача передати природний газ виключно населенню, це свідчить про те, що відповідачу заборонено користуватися та розпоряджатися природним газом, отриманим за договором, не за призначенням; п. 5.1 договору передбачено, що плата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки, остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється 25 числа місяця наступного за звітним (згідно з протоколом розбіжностей), разом з цим, порядок проведення розрахунків між сторонами визначається не тільки умовами договору, але й нормами чинного законодавства та відповідними актами нормативного характеру, зокрема постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 13.11.1998р. №1785 „Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ” з подальшими змінами, постановою НКРЕУ №759 від 12.07.2000р., якою затверджено алгоритм розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств НАК „Нафтогаз України” за поставлений природний газ; Порядку розподілу коштів, що надходять за використаний природний газ на розподільні та консолідований розподільний рахунки, відкриті газозбутовим та газотранспортним підприємствам НАК „Нафтогаз України” та ДК „Торговий дім „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, який затверджений наказом НАК „Нафтогаз України” від 19.11.1998р. №80 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.11.1998р. за №765/3205; 3) розрахунки із позивачем за поставлений газ повинні здійснюватися шляхом щоденного перерахування банками отриманих від споживачів у якості сплати за поставлений газ грошових сум, дата остаточного розрахунку за фактично спожитий газ пов’язується із датою, коли від споживачів надійшли на розподільний рахунок позивача грошові кошти у повному обсязі; 4)зазначеними вище актами не передбачена можливість зміни учасниками відносин встановленого чинним законодавством порядку проведення розрахунків між сторонами, а отже відповідач позбавлений можливості здійснювати інший вид розрахунку з позивачем, оскільки не був розпорядником коштів, що надходили на розподільчий рахунок, і, відповідно, платником; 5) фактично відповідач не набував права власності на газ, абсолютно не впливав на його ціну і не розпоряджався коштами, що надходили від споживачів; 6)відповідно до алгоритму розподілу всі кошти, які було отримано від споживачів без участі відповідача, перераховувалися установами банку на рахунок позивача, таким чином вимоги щодо сплати пені, 3% річних та інфляційних суперечать наведеним нормативним актам, оскільки вина відповідача у простроченні виконання зобов’язання за договором відсутня.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області по справі №16/115/09 від 27.04.2009р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи це тим, що: 1) господарським судом першої інстанції не враховано п. п. 1.1, 3.1 договору, за якими відповідач набуває право власності на природний газ у відповідних територіальних пунктах; 2) порядок розрахунків, встановлений постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 13.11.1998р. №1785 „Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ” з подальшими змінами, постановою НКРЕУ №759 від 12.07.2000р., якою затверджено алгоритм розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств НАК „Нафтогаз України” за поставлений природний газ, однак зазначені акти визначають лише послідовність дій осіб при надходженні коштів на рахунок і не впливають на домовленість сторін щодо строків розрахунків за прийнятий природний газ, та не припиняють зобов’язання відповідача щодо оплати, таку ж позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 06.03.2007р. та Вищий господарський суд України у постановах від 30.05.2006р. у справі №15/68, від 23.05.2006р. у справі№7/148; 3)враховуючи вищенаведене, відповідач не звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, а отже наявні усі підстави для стягнення з відповідача пені, інфляційних витрат та 3% річних.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду - скасувати, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 29.12.2006р. між ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (постачальник) та ВАТ „Миколаївгаз” (покупець) укладено договір на постачання природного газу №06/06-823.

10.01.2007р. сторони узгодили протокол розбіжностей до договору на постачання природного газу №06/06-823 від 29.12.2006р. в редакції покупця –ВАТ „Миколаївгаз”.

Згідно з п. 1.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей) постачальник зобов’язується передати у власність покупцю в січні 2007р. природний газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу (витоків/притоків), а покупець зобов’язався прийняти та оплатити природний газ на умовах даного договору з урахуванням Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.07.2000р. №759 із змінами і доповненнями.

Пунктом 2.1 договору визначено, що постачальник передає покупцеві в січні 2007р. газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу (витоків/притоків) в обсязі до 103137 тис. куб.м..

Вартість газу визначена сторонами у п. 4.1. договору.

Відповідно до п. 5.1. договору (з врахуванням протоколу розбіжностей) оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Умовами договору передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору (п. п. 6.1. –6.4.), у вигляді пені.

31.03.2007р. сторонами за договором складено акт передачі-приймання природного газу за січень 2007 року, згідно з яким постачальник передав, а покупець прийняв у січні 2007 року природний газ для потреб населення в загальному обсязі 71531,720 тис. куб. м. на суму 21498716,78 грн..

31.01.2007р. ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та ВАТ „Миколаївгаз” уклали додаткову угоду №1 до договору на постачання природного газу №06/06-823 від 29.12.2006р., за якою : 1) виклали п. 1.1 договору в наступній редакції: „Постачальник зобов’язується передати у власність покупцю в 2007 році природний газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу (витоків/притоків), надалі газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.”; 2) п. 2.1 договору доповнено підпунктом 2.1.1 наступного змісту: „2.1.1. Постачальник передає покупцеві в лютому 2007 року газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу в обсязі до 84833 тис. куб. м.”; 3) виклали п.10.1. договору в наступній редакції: „10.1 Даний договір набирає чинності з 01.01.2007р. і діє в частині поставки газу до 28.02.2007р., а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод”.

28.02.2009р. ДК „Газ України” та ВАТ „Миколаївгаз” склали акт передачі-приймання природного газу за лютий 2007 року, в якому встановили, що у лютому 2007 року постачальником передано, а покупцем прийнято газ для потреб населення в загальному обсязі 71117,423 тис. куб. м. на суму 20540845,84 грн..

14.03.2007р. ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та ВАТ „Миколаївгаз” уклали додаткову угоду №2 до договору на постачання природного газу №06/06-823 від 29.12.2006р., за якою : 1) п. 2.1 договору доповнено підпунктом 2.1.2 наступного змісту: „2.1.2. Постачальник передає покупцеві в березні 2007 року газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу в обсязі до 72312 тис. куб. м.”; 2) на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007р. №338 виключили п. 4.1.5 п. 4 договору; 3)виклали п.10.1. договору в наступній редакції: „10.1 Даний договір набирає чинності з 01.01.2007р. і діє в частині поставки газу до 31.03.2007р., а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод”.

31.03.2009р. ДК „Газ України” та ВАТ „Миколаївгаз” склали акт передачі-приймання природного газу за березень 2007 року, в якому встановили, що у березні 2007 року постачальником передано, а покупцем прийнято газ для потреб населення в загальному обсязі 55414,938 тис. куб. м. на суму 15766447,45 грн.

30.03.2007р. ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та ВАТ „Миколаївгаз” уклали додаткову угоду №3 до договору на постачання природного газу №06/06-823 від 29.12.2006р., за якою : 1) п. 2.1 договору доповнено підпунктом 2.1.3 наступного змісту: „2.1.3. Постачальник передає покупцеві у квітні 2007 року газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу в обсязі до 32720 тис. куб. м.”; 2) виклали п.10.1. договору в наступній редакції: „10.1 Даний договір набирає чинності з 01.01.2007р. і діє в частині поставки газу до 30.04.2007р., а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод”.

30.04.2009р. ДК „Газ України” та ВАТ „Миколаївгаз” склали акт передачі-приймання природного газу за квітень 2007 року, в якому встановили, що у квітні 2007 року постачальником передано, а покупцем прийнято газ для потреб населення в загальному обсязі 34037,189 тис. куб. м. на суму 9445144,90 грн..

27.04.2007р. ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та ВАТ „Миколаївгаз” уклали додаткову угоду №4 до договору на постачання природного газу №06/06-823 від 29.12.2006р., за якою : 1) п. 2.1 договору доповнено підпунктом 2.1.4 наступного змісту: „2.1.4. Постачальник передає покупцеві у травні 2007 року газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу в обсязі до 17119 тис. куб. м.”; 2) виклали п.10.1. договору в наступній редакції: „10.1 Даний договір набирає чинності з 01.01.2007р. і діє в частині поставки газу до 31.05.2007р., а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод”.

31.05.2009р. ДК „Газ України” та ВАТ „Миколаївгаз” склали акт передачі-приймання природного газу за травень 2007 року, в якому встановили, що у травні 2007 року постачальником передано, а покупцем прийнято газ для потреб населення в загальному обсязі 12499,662 тис. куб. м. на суму 3491532,60 грн..

31.05.2007р. ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та ВАТ „Миколаївгаз” уклали додаткову угоду №5 до договору на постачання природного газу №06/06-823 від 29.12.2006р., за якою : 1) п. 2.1 договору доповнено підпунктом 2.1.5 наступного змісту: „2.1.5. Постачальник передає покупцеві у червні 2007 року газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу в обсязі до 9000 тис. куб. м.”; 2) виклали п.10.1. договору в наступній редакції: „10.1 Даний договір набирає чинності з 01.01.2007р. і діє в частині поставки газу до 30.06.2007р., а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод”.

30.06.2009р. ДК „Газ України” та ВАТ „Миколаївгаз” склали акт передачі-приймання природного газу за червень 2007 року, в якому встановили, що у червні 2007 року постачальником передано, а покупцем прийнято газ для потреб населення в загальному обсязі 6815,258 тис. куб. м. на суму 1573849,55 грн..

05.07.2007р. ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та ВАТ „Миколаївгаз” уклали додаткову угоду №6 до договору на постачання природного газу №06/06-823 від 29.12.2006р., за якою : 1) п. 2.1 договору доповнено підпунктом 2.1.6 наступного змісту: „2.1.6. Постачальник передає покупцеві у липні 2007 року газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу в обсязі до 5992 тис. куб. м.”; 2) виклали п.п. 4.1 п. 4 договору в новій редакції (встановлено нову вартістьгазу); 3) виклали п.10.1. договору в наступній редакції: „10.1 Даний договір набирає чинності з 01.01.2007р. і діє в частині поставки газу до 31.07.2007р., а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод”.

31.07.2009р. ДК „Газ України” та ВАТ „Миколаївгаз” склали акт передачі-приймання природного газу за липень 2007 року, в якому встановили, що у липні 2007 року постачальником передано, а покупцем прийнято газ для потреб населення в загальному обсязі 6661,947 тис. куб. м. на суму 1530529,99 грн..

31.07.2007р. ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та ВАТ „Миколаївгаз” уклали додаткову угоду №7 до договору на постачання природного газу №06/06-823 від 29.12.2006р., за якою : 1) п. 2.1 договору доповнено підпунктом 2.1.7 наступного змісту: „2.1.7. Постачальник передає покупцеві у серпні 2007 року газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу в обсязі до 7117 тис. куб. м.”; 2) виклали п.10.1. договору в наступній редакції: „10.1 Даний договір набирає чинності з 01.01.2007р. і діє в частині поставки газу до 31.08.2007р., а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод”.

31.08.2009р. ДК „Газ України” та ВАТ „Миколаївгаз” склали акт передачі-приймання природного газу за серпень 2007 року, в якому встановили, що у серпні 2007 року постачальником передано, а покупцем прийнято газ для потреб населення в загальному обсязі 6946,387 тис. куб. м. на суму 1652921,83 грн..

31.08.2007р. ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та ВАТ „Миколаївгаз” уклали додаткову угоду №8 до договору на постачання природного газу №06/06-823 від 29.12.2006р., за якою : 1) п. 2.1 договору доповнено підпунктом 2.1.8 наступного змісту: „2.1.8. Постачальник передає покупцеві у вересні 2007 року газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу в обсязі до 9070 тис. куб. м.”; 3) виклали п.10.1. договору в наступній редакції: „10.1 Даний договір набирає чинності з 01.01.2007р. і діє в частині поставки газу до 30.09.2007р., а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод”.

30.09.2009р. ДК „Газ України” та ВАТ „Миколаївгаз” склали акт передачі-приймання природного газу за вересень 2007 року, в якому встановили, що у вересні 2007 року постачальником передано, а покупцем прийнято газ для потреб населення в загальному обсязі 9325,673 тис. куб. м. на суму 2140347,14 грн..

28.09.2007р. ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та ВАТ „Миколаївгаз” уклали додаткову угоду №9 до договору на постачання природного газу №06/06-823 від 29.12.2006р., за якою : 1) п. 2.1 договору доповнено підпунктом 2.1.9 наступного змісту: „2.1.9. Постачальник передає покупцеві у жовтні 2007 року газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу в обсязі до 31286 тис. куб. м.”; 3) виклали п.10.1. договору в наступній редакції: „10.1 Даний договір набирає чинності з 01.01.2007р. і діє в частині поставки газу до 31.10.2007р., а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод”.

31.10.2009р. ДК „Газ України” та ВАТ „Миколаївгаз” склали акт передачі-приймання природного газу за жовтень 2007 року, в якому встановили, що у жовтні 2007 року постачальником передано, а покупцем прийнято газ для потреб населення в загальному обсязі 29193,091 тис. куб. м. на суму 6878186,89 грн.

31.10.2007р. ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та ВАТ „Миколаївгаз” уклали додаткову угоду №10 до договору на постачання природного газу №06/06-823 від 29.12.2006р., за якою : 1) п. 2.1 договору доповнено підпунктом 2.1.10 наступного змісту: „2.1.10. Постачальник передає покупцеві у листопаді 2007 року газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу в обсязі до 58062 тис. куб. м.”; 3) виклали п.10.1. договору в наступній редакції: „10.1 Даний договір набирає чинності з 01.01.2007р. і діє в частині поставки газу до 30.11.2007р., а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод”.

30.11.2009р. ДК „Газ України” та ВАТ „Миколаївгаз” склали акт передачі-приймання природного газу за листопад 2007 року, в якому встановили, що у листопаді 2007 року постачальником передано, а покупцем прийнято газ для потреб населення в загальному обсязі 65172,846 тис. куб. м. на суму 15985403,32 грн..

30.11.2007р. ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та ВАТ „Миколаївгаз” уклали додаткову угоду №11 до договору на постачання природного газу №06/06-823 від 29.12.2006р., за якою : 1) п. 2.1 договору доповнено підпунктом 2.1.11 наступного змісту: „2.1.11. Постачальник передає покупцеві у грудні 2007 року газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу в обсязі до 74737 тис. куб. м.”; 3) виклали п.10.1. договору в наступній редакції: „10.1 Даний договір набирає чинності з 01.01.2007р. і діє в частині поставки газу до 31.12.2007р., а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод”.

31.12.2009р. ДК „Газ України” та ВАТ „Миколаївгаз” склали акт передачі-приймання природного газу за грудень 2007 року, в якому встановили, що у грудні 2007 року постачальником передано, а покупцем прийнято газ для потреб населення в загальному обсязі 80461,386 тис. куб. м. на суму 20194788,74 грн..

Таким чином, ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” передало ВАТ „Миколаївгаз” в період з січня 2007 року по грудень 2007 року природний газ у обсязі 449174,52 тис. куб. м. на суму 120698715,03 грн., що свідчить про належне виконання постачальником умов договору.

ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” виконав зобов’язання за договором частково –на суму 104934604,27 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 15764110,75 грн..

На момент звернення ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” до господарського суду Миколаївської області з позовом до ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” про стягнення заборгованості борг відповідача за поставлений газ становив 15764110,75 грн..

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Дослідивши наявні в матеріалах справи акти передачі –приймання природного газу, відомості про перерахування грошових коштів відповідачем, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ у 2007 році у розмірі 15764110,75 грн..

Не приймається до уваги апеляційного господарського суду посилання ВАТ по газифікації та газопостачанню „Миколаївгаз” про те, що порядок проведення розрахунків між сторонами визначається не тільки умовами договору, але й нормами чинного законодавства та відповідними актами нормативного характеру, зокрема постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 13.11.1998р. №1785 „Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ” з подальшими змінами, постановою НКРЕУ №759 від 12.07.2000р., якою затверджено алгоритм розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств НАК „Нафтогаз України” за поставлений природний газ; Порядку розподілу коштів, що надходять за використаний природний газ на розподільні та консолідований розподільний рахунки, відкриті газозбутовим та газотранспортним підприємствам НАК „Нафтогаз України” та ДК „Торговий дім „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, який затверджений наказом НАК „Нафтогаз України” від 19.11.1998р. №80 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.11.1998р. за №765/3205, оскільки зазначені акти визначають лише послідовність дій осіб при надходженні коштів на рахунок і не впливають на домовленість сторін щодо строків розрахунків за прийнятий природний газ та не припиняє зобов’язання відповідача щодо оплати за поставлений товар, в тому числі шляхом реалізації свого права на стягнення боргу із споживачів природного газу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 06.03.2007р.та постановах Вищого господарського суду України по справам №№15/68 (від 30.05.2006р.), №7/148 (від 23.05.2006р.), №10/185 (від 26.09.2006р.) тощо.

За неналежне виконання ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” умов договору позивачем нараховано на суму заборгованості 3% річних та інфляційні витрати у розмірі 834835,80 грн. та 5099627,98 грн. відповідно.

Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, наведений у позовній заяві досліджений господарським судом апеляційної інстанції та визнано обґрунтованим та здійсненим згідно з вимогами діючого законодавства та обставин справи.

Також у позовній заяві ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1867767,20 грн. за період з 26.01.2008р. по 26.07.2008р., посилаючись на п. п. 6.2 та 6.3 договору.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктами 6.2 - 6.3 договору (з врахуванням протоколу розбіжностей) встановлено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, визначені п. 5.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців від дня, коли зобов’язання за цим договором мало бути виконано.

За умовами п. 5.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ мав здійснюватися покупцем до 25 числа, наступного за місяцем поставки газу, отже строк нарахування постачальником пені за несвоєчасне виконання покупцем зобов’язання повинен був розпочинатися 26 числа, наступного за місяцем поставки газу, тобто : за поставлений товар у січні 2007 року –з 26.02.2007р., за поставлений товар у лютому 2007р. –з 26.03.2007р. тощо.

Між тим, позивачем розрахунок пені по заборгованості у розмірі 15764110 грн. зроблений за період з 26.01.2008р. по 26.07.2008р., що не відповідає вимогам чинного законодавства, договору та обставинам справи.

Враховуючи вищенаведене та те, що строк оплати за поставлений природний газ у грудні 2007 року наступив 25.01.2008р., між тим позивачем не наданий обґрунтований розрахунок розміру пені по даній заборгованості, у зв’язку з чим у суду відсутні правові підстави для задоволення вказаної позовної вимоги.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду –скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 27.04.2009р. по справі №16/115/09 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” (54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, п/р №26031301431424 в ЦВ ПІВ МФО 326438, код ЄДРПОУ 05410263) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р №26008301970 в ГОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) заборгованість у розмірі 15764110 (п’ятнадцять мільйонів сімсот шістдесят чотири тисячі сто десять) грн. 75 коп., інфляційні втрати у розмірі 5099627 (п’ять мільйонів дев’яносто дев’ять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 98 коп., 3% річних у сумі 834835 (вісімсот тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять п’ять) грн. 80 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви 23477 (двадцять три тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 85 коп., витрати на ІТЗ судового процесу 108 (сто вісім) грн. 64 коп., витрати на оплату державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 11738 (одинадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 93 коп..

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.”

Зобов’язати господарський суд Миколаївської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.