Постановление суда № 40232318, 20.08.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Ключник А.С.

№ 22-ц/796/9103/2014 Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,

при секретарі Троц В.О.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2014 року про відмову в задоволенні його заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», третя особа: ОСОБА_3, про захист прав споживачів, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2014 року відмовлено в задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про забезпечення його позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест» (далі - ТОВ «Форум-Інвест»), третя особа: ОСОБА_3, про захист прав споживачів, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить вказану ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою його заяву про забезпечення позову задовольнити - накласти арешт на розрахунковий рахунок ТОВ «Форум-Інвест» №26001300006590 АКБ «Форум», код ЄДРПОУ 32308802, МФО 322948 в межах заявлених позовних вимог, тобто на суму в 1 897 596,34 грн.; накласти арешт на майно ТОВ «Форум-Інвест» в межах заявлених вимог, тобто на суму в 1 897 596,34 грн., а саме на квартири, що належать даному товариству в будинку АДРЕСА_1 та не реалізовані третім особам, в тому числі на підставі договорів інвестування. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні його заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу майно, посилаючись на те, що в справі відсутні свідоцтва про право власності. Також, зазначає, що у заяві про забезпечення позову були наведені достатні підстави для того, щоб вважати, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, враховуючи розмір позовних вимог, а також те, що відповідач необґрунтовано затягує розгляд справи, ухиляється від виконання умов укладеного між ними договору та здійснює відчуження власного майна.

В судове засідання ОСОБА_2 та його представник не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у відсутність апелянта та його представника.

Педставник ТОВ «Форум-Інвест» просить відхилити подану апеляційну скаргу, а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість..

Вислухавши пояснення представника ТОВ «Форум-Інвест», дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Форум-Інвест», третя особа: ОСОБА_3, про захист прав споживачів, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії. Просив зобов'язати ТОВ «Форум-Інвест»за власний рахунок усунути наявні недоліки в квартирі АДРЕСА_1 - полагодити балконні двері, віконні рами та усунути наскрізний отвір у підлозі, що розташований у туалетній кімнаті. Також просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 1004497,00 грн., 893009,34 грн. інфляційної складової.

10 червня 2014 року представник позивача ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок ТОВ «Форум-Інвест» на суму в 1 897 596,34 грн., а на майно ТОВ «Форум-Інвест» - квартири в будинку АДРЕСА_1 та не реалізовані третім особам, в тому числі на підставі договорів інвестування.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника ОСОБА_2, виходячи з положень ст. ст. 151, 152 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у п. 4 від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Разом з тим, п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України не передбачено накладення арешту на розрахунковий рахунок товариства, а лише на грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. При цьому, вжиття таких заходів забезпечення позову може перешкоджати господарській діяльності товариства.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову ОСОБА_2 не визначив на які саме квартири в будинку АДРЕСА_1 він просить накласти арешт, не надав суду доказів на підтвердження належності такого нерухомого майна відповідачу, а також наявності реальної загрози утруднення або неможливості виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі невжиття заходів забезпечення позову. А тому, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги таких висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права та підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга представника ОСОБА_2 підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_2, відхилити, а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді