№ 40221819, 22.08.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2014 року Чернігів Справа № 825/2493/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Тищенко М.В.,

за участю представників сторін

від позивача Бачурної Н.О.,

від відповідача Кумановського О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Чернігівський автозавод» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Чернігівський автозавод» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Чернігівський автозавод» з питань дотримання податкового законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає, що запити податкового органу не відповідають вимогам законодавства, а позивач протиправно витребовував первинну документацію та надання інформації.

01 липня 2014 року у відповідності до пп. 44. 5 ст. 44 Податкового кодексу України позивач листом № 840 від 01.07.2014, до якого були додані підтверджуючі документи, звернувся до відповідача про перенесення перевірки щодо ТОВ «Континетмаш» на термін 90 календарних днів у зв'язку з частковою втратою первинних документів внаслідок їх викрадення, для відновлення втрачених документів.

Позивач вважає, що за наявністю обставин, викладених вище (відсутністю первинних документів внаслідок їх викрадення), відповідач не мав підстав для продовження проведення перевірки, оскільки процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є лише формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап не передбачає податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку такого платника податків.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на письмові заперечення (а. с. 87-88), в яких зазначено, що запит про надання пояснень та їх документального підтвердження був направлений поштою ПрАТ «Чернігівський автозавод», отримано представником за довіреністю позивача 15.04.2014. Відповідь на зазначений вище запит до ДПІ у м. Чернігові не надходила.

Також, зазначає, що сам факт надання платником податків відповіді на письмовий запит податкового органу не свідчить про відсутність права у останнього після отримання такої відповіді здійснювати перевірку, оскільки, якщо надана відповідь є неповною та не містить або містить неповний перелік документів на підтвердження викладеної у ній інформації, то, згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, податковий орган має право здійснювати перевірку такого платника податків.

Враховуючи те, що позивач не надав письмових пояснень на запит про надання пояснень та їх документального підтвердження 05 червня 2014 року ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області видано наказ № 1696 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Чернігівський автозавод».

У відповідності до п. 78.4 ст. 78 Кодексу до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Копія наказу № 1696 та направлення № 1676 на перевірку від 05.06.2014 були вручені головному бухгалтеру ПрАТ «Чернігівський автозавод» Кальченко Ользі Михайлівні, що підтверджується відповідною розпискою та відповідає вимогам п. 81.1 ст. 81 Кодексу.

Допуск посадових осіб ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки відбувся.

Таким чином, вважає, що оскільки позивач допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, то, в свою чергу не використав своє право не допуску посадових осіб до проведення перевірки, отже підстави визнання неправомірними дій посадових осіб ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області відсутні.

Зважаючи на викладене, ДПІ у м. Чернігові просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ПрАТ «Чернігівський автозавод» (код за ЄДРПОУ 32601556) зареєстроване 21.08.2003, по що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, взяте на податковий облік ДПІ у м. Чернігові 02.09.2003, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.06.2014 № 18906909 (а. с. 58-62). Ці факти сторонами не заперечується та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказуванню.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у м. Чернігові на підставі направлення від 05.06.2014 № 1676 (а. с. 93), у відповідності до наказу від 05.06.2014 № 1696 (а. с. 92) в зв'язку з ненаданням пояснень та їх документального підтвердження проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Чернігівський автозавод», по результатах якої складений акт перевірки від 03.07.2014 № 1586/22/32601556 (а. с. 12-57).

Копія наказу № 1696 та направлення № 1676 на перевірку від 05.06.2014 були вручені головному бухгалтеру ПрАТ «Чернігівський автозавод» Кальченко Ользі Михайлівні, що підтверджується відповідною розпискою та відповідає вимогам п. 81.1 ст. 81 Кодексу.

Допуск посадових осіб ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки відбувся, що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державно-' податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 78.1 ст. 78 ПК України передбачено підстави проведення документальних позапланових перевірок.

Згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, підставою для проведення документальної позапланової перевірки є, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Наказ про проведення перевірки є актом індивідуальної дії в розумінні ст. 56, п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, однак дія такого індивідуального акта вичерпується його реалізацією. Отже, в разі незгоди із законністю наказу про призначення позапланової виїзної документальної перевірки платник податків має право недопустити посадових осіб до такої перевірки.

Враховуючи реалізацію цього наказу, зокрема, факт допуску платником податку перевіряючих до проведення перевірки, дотримання встановленого порядку повідомлення платника податків про проведення перевірки, а також наявність рішень, прийнятих податковим органом за результатами перевірки, а також виходячи з норм ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, наказ не є тим документом, який спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача на момент розгляду справи, а оскаржувані дії є лише безумовним наслідком виконання цього наказу.

Крім того, сторонами у судовому засіданні не заперечувався факт наявності податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту перевірки.

Отже, в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, документом, який спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача на момент розгляду справи є саме податкові повідомлення-рішення, однак щодо яких не заявлено позовних вимог.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеної в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Отже, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Вищий адміністративний суд України в постанові № КУ800/29102/13 від 19.12.2013 зазначив, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Таким чином, оскільки позивач допустив посадових осіб ДПІ у м. Чернігові до проведення перевірки, а отже не використав своє право не допуску посадових осіб до проведення перевірки, то підстави для визнання неправомірними дій посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена і в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 19.11.2013 по справі № К/9991/79069/12 та від 30.10.2013 по справі № К/9991/79069/12.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій.

Суд вважає, що податковим органом дотримано процедури направлення запитів підприємству, процедури направлення наказу та умов його видання, та також підстав і порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Чернігівський автозавод» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання дій неправомірними, - відмовити.

Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у разі проголошення її вступної та резолютивної частин, або прийняття її у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.

Суддя Д.В. Лобан