Решение № 40220136, 18.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15085/14 18.08.14За позовом Приватного акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Базальт»

про стягнення 30000 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Попов В.В., Савчук Я.І. (представники за довіреностями);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Київська будівельна компанія «Київбудком» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Базальт» (далі - Відповідач) 30000 грн. авансу в зв'язку з невиконанням робіт за Договором підряду № 1335 від 24.09.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, всупереч умовам укладеного договору та вимогам чинного законодавства, не приступив до виконання робіт.

Відзиву на позов Відповідач не подав.

У судове засідання представники Відповідача не з'явилися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей, які містяться у ЄДРЮО та ФОП та у матеріалах справи, та була отримана Відповідачем 31.07.2014, що підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже Відповідач, як учасник судового процесу не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого повноважного представника.

Неможливість направлення Відповідачем повноважного представника та неможливість розгляду справи без участі його представника підлягає доведенню Відповідачем, як учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а отже направлення представника було правом, а не обов'язком Відповідача, та останнім не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судовому засіданні.

Крім того, Відповідач не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати відзив на позов в письмовому вигляді через канцелярію суду (або направити поштою, кур'єром тощо), оскільки, як зазначалось вище, про призначення судового засідання Відповідачу було заздалегідь, з часу отримання ним ухвали суду.

А відтак, будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників у судове засідання покладаються на Відповідача.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем, як підрядником, та Відповідачем, як субпідрядником, 24.09.2013 було укладено договір підряду № 1335 (далі - Договір), за умовами якого субпідрядник зобов'язується у відповідності із проектною документацією та умовами даного Договору виконати роботи по улаштуванню монолітних залізобетонних конструкцій на Об'єкті (далі - Робота), а Підрядник зобов'язується передати Субпідряднику проектну документацію, прийняти та оплатити якісно виконані роботи.

У розділі № 2 Договору, сторони узгодили початок робіт - 26 вересня 2013 року, та повне закінчення робіт і передача їх Підряднику - до 31 грудня 2013 року. Також сторони передбачили можливість перегляду термінів виконання робіт, однак матеріали справи не місять доказів такого перегляду.

За умовами розділу № 4 Договору, вартість робіт визначається на підставі твердої Договірної ціни і становить 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) за один метр кубічний залізобетонних конструкцій (у тому числі ПДВ).

Орієнтовна вартість робіт по договору складає 750000 грн. (у тому числі ПДВ). Остаточна вартість робіт по договору визначається на підставі підписаних Сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідно до п. 13.3 Договору сторони також погодили можливість, за домовленістю сторін, перерахування Підрядником на рахунок Субпідрядника авансів в узгоджених сторонами розмірах.

Так, як вбачається з залучених до матеріалів справи письмових доказів, у відповідності до платіжного доручення № 15061 від 26.09.2013 Позивачем було перераховано Відповідачу 30000 грн. авансу на виконання обумовлених Договором робіт.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Так, Відповідач, прийнявши і не повернувши Позивачу 30000 грн. авансу, до виконання робіт за Договором не приступив (матеріали справи не містять доказів протилежного), та претензію Позивача про відмову від договору, розірвання договору та повернення авансу залишив без задоволення, а тому заявлені позовні вимоги про стягнення 30000 грн. авансу згідно зі статтями 525, 526, 530, 611, 615, 651 (ч. 3) та 654 ЦК України, та на підставі п.п. 19.1.4 п. 19 та п. 19.6 Договору, визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Базальт» (м. Київ, вул. Курська, 10; ідентифікаційний код 35892220) на користь Приватного акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком» (м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10; ідентифікаційний код 24934463) 30000 (тридцять тисяч) грн. авансу, а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.08.2014

Суддя Сташків Р.Б.