Решение № 4021950, 10.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.09 Справа№ 31/67

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:

Приватного підприємства „Експертторгсервіс”, м. Донецьк

до відповідача:

Державного підприємства „Львіввугілля”, м. Сокаль Львівської області

про:

стягнення 120000,00 грн.

Суддя: Артимович В.М.

Артимович В.М.

При секретарі: Митник М.Б.

Митник М.Б.

Представники

від позивача:

Пастушин Н.П. –представник;

від відповідача:

не з”явився.

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства „Експертторгсервіс”, м. Донецьк, надалі –позивач, до Державного підприємства „Львіввугілля”, м. Сокаль Львівської області, надалі –відповідач, про стягнення 120000,00 грн.

Ухвалою суду від 13.05.09 року про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 28.05.09 року.

В судове засідання 28.05.09 року відповідач не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі не виконав.

Для надання можливості сторонам виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі розгляд справи судом відкладено.

В судове засідання 10.06.2009 р. прибув лише представник позивача, який підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, проти позовних вимог не заперечив, доказів оплати боргу не представив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 10.06.2009 р. згідно норми ст. 85 ГПК України за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 15.06.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 08.09.2008 р. укладено договір № 25/2008 на проведення незалежної оцінки майна та виконання робіт консультаційно-довідкового обслуговування. Загальна вартість робіт згідно вказаного договору складає 150000,00 грн. (п. 2.1 договору).

Згідно умов укладеного договору відповідач взяв на себе обов”язки по незалежній оцінці вартості основних засобів в термін до 27.02.2009 р. Термін дії самого договору встановлений до 20.03.2009 р. (п. 7.1 договору).

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем на виконання умов договору надано відповідачеві послуги по оцінці майна, що підтверджується актами приймання –передачі робіт з надання послуг по незалежній оцінці майна, а саме: від 08.12.2008 р. на суму 70000,00 грн., від 19.01.2009 р. на суму 40000,00 грн., від 23.02.2009р. на суму 40 000,00 грн.

На виконання умов договору позивач лише частково оплатив надані послуги в сумі 30000,00 грн., що свідчить про неналежне виконання відповідачем умов договору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо об’єктивних та переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав та доказів оплати боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства „Експертторгсервіс”, м. Донецьк, задоволити повністю.

2. Стягнути із Державного підприємства „Львіввугілля” (80000, вул. Б. Хмельницького, 26, м. Сокаль Львівської області; код ЄДРПОУ 32323256) на користь Приватного підприємства „Експертторгсервіс” (83048, вул. Університетська, 97А/14, м. Донецьк; код ЄДРПОУ 31178092) 120000,00 грн. заборгованості, державне мито в сумі 1200,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Артимович В.М.