Решение № 40209464, 19.08.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.08.2014 Справа № 920/1336/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі

спеціалізованого електрозв'язку ПАТ «Укртелеком», м. Київ

до відповідача: Виконавчого комітету Лебединської міської ради, м. Лебедин

Сумської області

про стягнення 8 606 грн. 51 коп.

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Савченко С.М. (довіреність № 1772 від 11.12.2013)

від відповідача: не прибув

При секретарі судового засідання Лєпковій О.О.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 8 606 грн. 51 коп. заборгованості, з яких 7 460 грн. 46 коп. основного боргу, відповідно до укладеного між сторонами договору № 20-1-403 від 05.02.2013; 879 грн. 24 коп. інфляційних збитків; 266 грн. 81 коп. 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача подав заяву № 786-18 від 18.08.2014, в якій зазначив, що відповідачем погашено 7460 грн. 46 коп. основного боргу, проте просить стягнути з відповідача 266 грн. 81 коп. 3 % річних та 879 грн. 24 коп. інфляційних збитків, а також судовий збір. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, однак надіслав клопотання № 0217/1266 від 15.08.2014 про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі його представника в судовому засіданні.

Суд, розглянувши вказане клопотання відповідача дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджені позовні вимоги, у зв'язку з чим є недоцільним відкладення розгляду справи, тім більше, що відповідачем суму основного боргу вже було сплачено у добровільному порядку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Відповідно до договору про надання послуг у сфері телекомунікацій щодо експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони № 20-1-403 від 05.02.2013, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач зобов'язався надавати послуги у сфері телекомунікацій щодо експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони, які пов'язані з ознайомленням та використанням інформації, яка становить державну таємницю згідно із статтею 1.12.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440, згідно Відомості наявності апаратури оповіщення ЦО (п. 1.1), а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані позивачем послуги в межах бюджетних кошторисних призначень (п. 2.1.3).

Порядок розрахунків за надані послуги визначений розділом 3 договору № 20-1-403 від 05.02.2013. Так, п. 3.2 договору встановлено, що оплата за експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури здійснюється замовником (відповідачем) згідно з доданим до цього договору кошторисно-фінансовим розрахунком. Розрахунки проводяться у безготівковій формі у національній валюті щомісяця на розрахунковий рахунок виконавця (позивача) протягом одного місяця з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 6.3 договору № 20-1-403 сторони узгодили, що послуги, надані виконавцем у межах його зобов'язань за цим договором у період з 01.01.2013 до дати підписання договору, приймаються до виконання та сплачуються замовником.

Однак, як зазначено у позовній заяві та підтверджено матеріалами справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані позивачем послуги належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості та змусило позивача звернутись за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Разом з тим, в ході судового розгляду було встановлено, що відповідач суму основного боргу у розмірі 7460 грн. 46 коп. сплатив повністю, що підтверджується наданою представником позивача копією банківської виписки від 15.08.2014 по рахунку позивача.

Тому у зв'язку із сплатою після надходження позовної заяви до суду відповідачем основного боргу в сумі 7460 грн. 46 коп., провадження у справі в зазначеній частині припиняється згідно п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором № 20-1-403 від 05.02.2013 позивач просить стягнути з відповідача 266 грн. 81 коп. 3% річних та 879 грн. 24 коп. інфляційних збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних збитків та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення 7460 грн. 46 коп. основного боргу провадження у справі припинити згідно п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з виконавчого комітету Лебединської міської ради (42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Пушкіна, 2; код ЄДРПОУ 04057899) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії спеціалізованого електрозв'язку ПАТ «Укртелеком» (40471, м. Київ, вул. Нижній Вал, 49-А; код ЄДРПОУ 26549551) 879 грн. 24 коп. інфляційних збитків, 266 грн. 81 коп. 3% річних, 1827 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.08.2014.

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА