Постановление суда № 40203015, 11.08.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 серпня 2014 року Справа № 910/12101/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМележик Н.І.,суддів:Губенко Н.М., Дунаєвської Н.Г., Кочерової Н.О., Селіваненка В.П.,розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "РН Комерс"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 30.04.2014у справі№ 910/12101/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр"доТовариства з обмеженою відповідальністю "РН Комерс"простягнення 263 738, 55 грн., В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Центр" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РН Комерс" про стягнення 263 738, 55 грн. збитків, заподіяних внаслідок неналежного виконання ним зобов'язань за договором відповідального зберігання нафтопродуктів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.10.2013 у справі № 910/12101/13 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2013 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.04.2014 у даній справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 скасовано, а рішення господарського міста Києва від 02.10.2013 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РН Комерс" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.04.2014 у справі № 910/12101/13, в якій заявник просить вказану постанову скасувати, а постанову суду апеляційної залишити в силі, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 30.08.2011 у справі №2/121-30/118.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 30.04.2014 у справі №910/12101/13, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення збитків, заподіяних внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором відповідального зберігання нафтопродуктів, з огляду на наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, оскільки з вини останнього у зв'язку з порушенням зобов'язань, передбачених умовами договору, позивачу спричинені збитки внаслідок простою вагоно-цистерн, що підтверджуються наявними у справі документами.

Водночас, у постанові від 30.08.2011 у справі №2/121-30/118, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови в позові про стягнення збитків та штрафу, завданих неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки сої товарної. При цьому, суд касаційної інстанції, враховуючи те, що особливістю забезпечення технологічного режиму промислової переробки сої, якою займається позивач, є постійне дотримання відповідної якості сировини та забезпечення безперервної роботи технологічних ліній, що впливає на якість і собівартість продукції, та строки експлуатації обладнання, а також те, що позивач придбав товар (сою) у лютому та квітні 2009 року, тобто через 4 та 6 місяців після кінцевого строку поставки за спірним договором, дійшов висновку про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між невиконанням відповідачем умов договору та закупкою відповідачем товару у інший ціновий період.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "РН Комерс" у допуску справи №910/12101/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяН. Мележик Судді Н. Губенко Н. Дунаєвська Н.Кочерова В. Селіваненко