№ 40198509, 13.08.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2014 року Чернігів Справа № 825/2329/14

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Сугакової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові

до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області

про визнання дій неправомірними та скасування вимоги

за участю

представників сторін:

від позивача Пуценко Т.В., довіреність від 11.02.2014 № 3011/01,

від відповідача Кожемяки Ю.М., довіреність від 15.01.2014 № 25-25-18-14/322, -

В С Т А Н О В И В:

08.07.2014 Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі - УПФУ в м. Чернігові) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області (далі - ДФІ в Чернігівській області) у якому просило:

- визнати неправомірними дії заступника начальника Державної фінансової інспекції в Чернігівській області Суржика О.Ф., заступника начальника відділу інспектування у соціальній сфері та культурі Державної фінансової інспекції в Чернігівській області Безрученка Р.П. щодо пред'явлення управлінню вимоги № 25-04-18-14/2197 від 05.03.2014;

- скасувати вимогу заступника начальника Державної фінансової інспекції в Чернігівській області Суржика О.Ф. від 05.03.2014 № 25-04-18-14/2197 про усунення порушень.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що вважає дії посадових осіб по пред'явленню спірних вимог неправомірними, а саму вимогу протиправною, оскільки вимагати від управління відшкодування за рахунок винних осіб визначену грошову суму відповідач не має права, так як у встановленому законодавством порядку не визначено хто є винними особами і в якій пропорційності має бути стягнена сума завданих збитків з кожної з таких осіб.

Оскільки для самостійного визначення кола винних осіб, міри і ступеню відповідальності управління не має відповідної компетенції, звернутися до суду з позовами про стягнення вказаних коштів також на даний час не вбачається за можливе, тобто не можна визначити в даній справі осіб, які матимуть процесуальний статус відповідача. Вважає, що стягнення завданих збитків буде можливе шляхом подання цивільного позову у кримінальній справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини зазначені у позові, додатково надавши пояснення в судовому засіданні.

Представник відповідача проти позову заперечила та просила у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірна вимога повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Надавши в судовому засіданні заперечення проти позову, відповідач наголосила на тому, що вимоги є обґрунтованими нормами чинного законодавства, документально підтвердженими та винесені в межах правового поля.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2011 УПФУ в м. Чернігові (код 37972192) зареєстровано в якості юридичної особи Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осб-підприємців від 01.11.2011 (а.с. 5).

Судом встановлено, що 31.01.2014 року старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБУ в Чернігівській області підполковником юстиції Маюрою П.Л. була прийнята постанова про проведення позапланової виїзної ревізії законності призначення, нарахування та виплат пенсій (а.с. 38-42). Пізніше, на підставі Ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 січня 2014 року (а.с. 11 - 12) та на підставі направлення від 08.02.2014 № 148 (а.с. 44) виданого начальником ДФІ в Чернігівській області, заступником начальника відділу інспектування у соціальній сфері та культурі Безрученко Р.П. проведено позапланову ревізію фінансово - господарської діяльності в частині обгрунтованості та законності призначення, нарахування та виплати пенсій в УПФУ в м. Чернігові за період 01.01.2005 по 31.01.2014.

Виявлені ДФІ в Чернігівській області порушення чинного законодавства з боку УПФУ в м. Чернігові були викладені в Акті ревізії від 21.02.2014 № 04-21/03 (підписаний, перший та третій примірник Акту ревізії з додатками на ознайомлення управлінням отримано 28.02.2014 а.с. 48-76).

Так, в Акті ревізії зазначено, що ревізією обґрунтованості та законності призначення, нарахування та виплати пенсії в УПФУ встановлено десять випадків призначення пенсії по втраті годувальника, без наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії у відповідності до законодавства внаслідок чого було виплачено пенсії та тим самим завдано збитків Фонду на 330003,32 гривень.

Зокрема, щодо пенсійної справи № 184950 зазначено, що в порушення вимог чинного законодавства, до страхового стажу ОСОБА_7 було зараховано 1 рік, а тому, згідно з протоколом від 21.01.2013 № 330440 ОСОБА_6, в порушення вимог частини 1 статті 8 та частини 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) була призначена пенсія по втраті годувальника, без наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, внаслідок чого за період з 01.04.2012 по 30.11.2013 було виплачено 18817,33 грн. пенсії, з урахуванням внесених 828,16 грн., сума збитків, завданих Фонду, складає 17989,17 гривень.

Аналогічно, згідно з документами доданими до пенсійної справи № 179017 та протоколом від 29.01.2010 № 197785 ОСОБА_8, в порушення вимог частини 1 статті 8 та частини 1 статті 36 Закону № 1058-IV була призначена пенсія по втраті годувальника, без наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, внаслідок чого за період з 01.01.2010 по 28.02.2014 було виплачено 42544,07 грн. пенсії, з урахуванням внесених 828,16 грн., сума збитків, завданих Фонду, становить 41715,91 гривні.

Також, ревізією встановлено, що згідно з документами, доданими до пенсійної справи № 172725 та згідно з протоколом від 31.01.2007 №350199 ОСОБА_9, в порушення вимог частини 1 статті 8 та частини 1 статті 36 Закону № 1058-ІV була призначена пенсія по втраті годувальника, без наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний їй для призначення пенсії по інвалідності, внаслідок чого за період з 01.12.2006 по 28.04.2014 було виплачено 58748,15 грн. пенсії, з урахуванням внесених 828,16 грн., сума збитків, завданих Фонду, становить 57919,99 гривень.

Згідно з документами, доданими до пенсійної справи №178853 та згідно з протоколом від 24.12.2009 № 330101 ОСОБА_10, в порушення вимог частини 1 статті 8 та частини 1 статті 36 Закону № 1058-ІV була призначена пенсія по втраті годувальника, без наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, внаслідок чого за період з 01.12.2009 по 28.02.2014 було виплачено 43282,99 грн. пенсії, з урахуванням внесених 828,16 грн., сума збитків, завданих Фонду, становить 42454,83 гривень.

За даними пенсійної справи №817665 та документами доданими до неї, згідно з протоколом від 08.11.2012 № 555300 ОСОБА_11, в порушення вимог частини 1 статті 8 та частини 1 статті 36 Закону № 1058-ІV була призначена пенсія по втраті годувальника, без наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності внаслідок чого за період з 01.06.2012 по 28.02.2014 було виплачено 21773,04 грн. пенсії, з урахуванням внесених 828,16 грн., сума збитків, завданих Фонду, склала 20944,88 гривень.

За даними пенсійної справи №186112 та документами доданими до неї, згідно з протоколом від 04.09.2013 № 341992 ОСОБА_12, в порушення вимог частини 1 статті 8 та частини 1 статті 36 Закону № 1058- ІV була призначена пенсія по втраті годувальника, без наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності внаслідок чого за період з 01.07.2013 по 28.02.2014 було виплачено 8082,31 грн. пенсії, з урахуванням внесених 4569,60 грн., сума збитків, завдана Фонду, склала 3512,71 гривню.

За пенсійної справою № 181792 та документами доданими до неї, згідно з протоколом від 05.05.2011 №191073 ОСОБА_13, в порушення вимог частини 1 статті 8 та частини 1 статті 36 Закону № 1058-IV була призначена пенсія по втраті годувальника, без наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний їй для призначення пенсії по інвалідності внаслідок чого за період з 01.12.2010 по 28.02.2014 було виплачено 41384,76 грн. пенсії, з урахуванням внесених 828,16 грн., сума збитків, завданих Фонду, склала 40556,60 гривень.

За пенсійної справою № 818758 та документами доданими до неї, згідно з протоколом від 07.05.2013 №650134 ОСОБА_14, в порушення вимог частини 1 статті 8 та частини 1 статті 36 Закону № 1058-IV була призначена пенсія по втраті годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності внаслідок чого за період з 01.11.2012 по 28.02.2014 було виплачено 16312,24 грн. пенсії, з урахуванням внесених 828,16 грн. сума збитків, завданих Фонду, склала 15484,08 гривень.

За пенсійної справою № 170177 та документами доданими до неї, згідно з протоколом від 17.01.2006 №321107 ОСОБА_15 та ОСОБА_16, в порушення вимог частини 1 статті 8 та частини 1 статті 36 Закону № 1058-IV була призначена пенсія по втраті годувальника, без наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності внаслідок чого за період з 01.03.2005 по 28.02.2014 було виплачено 77628,59 грн. пенсії, з урахуванням 828,16 грн. та 37936,30 - сума пенсії, яка нарахована за одним годувальником, сума збитків, завданих Фонду, становить 38837,13 грн.

Під час ревізії було проведено зустрічну звірку в Управлінні Пенсійного фонду в Чернігівському районі Чернігівської області щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів законності призначення, нарахування та виплати пенсії ОСОБА_17 за період з 01.01.2005 по 31.01.2014.

Звіркою встановлено, що до Управління в Чернігівському районі з заявою від 02.01.2014 про призначення пенсії по втраті годувальника звернулась ОСОБА_18, яку згідно з розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації від 18.12.2013 №473, призначено піклувальником над неповнолітньою дитиною ОСОБА_19.

Управління в Чернігівському районі направило запит від 06.01.2014 № 1 до УПФУ щодо передачі пенсійної справи раніше призначеного опікуна ОСОБА_20.

Листом від 17.01.2014 № 1181/05 УПФУ надіслало копію пенсійної справи по втраті годувальника опікуна ОСОБА_21, раніше проживаючої за адресою: АДРЕСА_1. Одночасно повідомивши, що пенсійна справа була вилучена для перевірки згідно з запитом № 74/8/1-6611 від 20.12.2013 управлінням Служби Безпеки України в Чернігівській області, та зазначивши, що після повернення пенсійної справи опікуна ОСОБА_22 буде надіслана до Управління в Чернігівського району.

Так, за пенсійної справою № 176199 та документами доданими до неї, згідно з протоколом від 16.09.2008 № 321023 ОСОБА_23 та ОСОБА_22, в порушення вимог частини 1 статті 8 та частини 1 статті 36 Закону № 1058-IV була призначена пенсія по втраті годувальника, без наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності внаслідок чого за еріод з 01.03.2008 по 31.12.2013 було виплачено 52652,51 грн. пенсії, з урахуванням внесених 828,16 грн. та 1236,33 грн., сума збитків, завданих Фонду, склала 50588,02 гривні.

При цьому, з метою повного усунення виявлених ревізією порушень, попередження їх виникнення в подальшому, на підставі ст. 10 Закону України від 26.01.1993 № 2939 «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» - ДФІ в Чернігівській області до УПФУ в м. Чернігові пред'явлено вимогу від 05.03.2014 № 25-04-18-14/2197 (а.с. 6).

Відповідно до пункту 1 якої, ДФІ в Чернігівській області вимагає опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених ревізією порушень та у спосіб визначений чинним законодавством, зокрема Законом № 1058-IV, відшкодувати за рахунок осіб винних у вчиненні порушень, збитки у сумі 330003,32 гривні.

Зазначена вимога підписана заступником начальника Державної фінансової інспекції в Чернігівській області Суржиком О.Ф і пред'явлена управлінню на підставі повноважень покладених на нього Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами. При цьому, заступник начальника відділу інспектування у соціальній сфері та культурі Державної фінансової інспекції в Чернігівській області Безрученко Р.П. жодного відношення до пред'явлення такої вимоги не мав, оскільки згідно направлення від 08.02.2014 року № 148 (а.с. 44) проводив позапланову ревізію УПФУ у м. Чернігові та приймав участь у складанні Акта ревізії від 21.02.2014 № 04-21/03. Вимогу № 25-04-18-14/2197 від 05.03.2014 Безрученко Р.П. не підписував.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог позивача про визнання неправомірними дій заступника начальника Державної фінансової інспекції в Чернігівській області Суржика О.Ф., заступника начальника відділу інспектування у соціальній сфері та культурі Державної фінансової інспекції в Чернігівській області Безрученка Р.П. щодо пред'явлення управлінню вимоги № 25-04-18-14/2197 від 05.03.2014 необхідно відмовити.

Дослідивши матеріали справи щодо позовних вимог про скасування вимоги від 05.03.2014 № 25-04-18-14/2197 про усунення порушень, суд виходить з того, що згідно пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», державній фінансовій інспекції надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Дана норма кореспондується з пунктом 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011, згідно якого, Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, суд приходить до висновку, що саме в судовому провадженні у справах за позовом органу державного фінансового контролю про стягнення збитків з підконтрольної установи, судом перевіряється правильність їх обчислення, а не при розгляді справ за позовом підконтрольної установи про визнання вимог протиправними.

Зазначене підтверджується правовою позицією Верховного суду України висловленій у постанові суду від 15.04.2014 у справі за позовом Талалаївського районного центру зайнятості Чернігівської області - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги.

Таким чином, на підставі зазначеного суд, досліджуючи підстави винесення спірної вимоги суд, звертає увагу, що відповідно до п. 2.1 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України (далі - Порядок), затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19 жовтня 2006 р. N 346/1025/685/53, органи ДКРС проводять планові та позапланові виїзні ревізії за зверненнями правоохоронних органів за місцезнаходженням об'єкта контролю відповідно до Закону та Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 N 550.

Посадові особи служби, які проводять ревізії, виконують доручення й підпорядковуються безпосередньо керівнику органу ДКРС. Посадові особи служби при проведенні ревізій одноосібно здійснюють документальну і фактичну перевірку певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю на предмет наявності фактів порушення законодавства і несуть визначену законом відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. Працівники правоохоронних органів не мають права зобов'язувати посадових осіб служби здійснювати інші ревізійні дії, вимагати від них надання інформації про результати ревізій у спосіб, що суперечить вимогам законодавства.

Пунктом 2.2. Порядку передбачено, що при проведенні за зверненнями правоохоронних органів ревізій у підконтрольних установах органи ДКРС перевіряють питання використання і збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Так, даним Порядоком визначено, що звернення правоохоронного органу - це супровідний лист до постанови про призначення ревізії, винесеної слідчим, прокурором або особою, що проводить дізнання, а також письмове доручення, вимога, пропозиція керівника правоохоронного органу.

Крім того, відповідно до п. 2.4 цього Порядку, позапланова виїзна ревізія на об'єкті контролю за зверненням правоохоронного органу проводиться у разі надання ним: постанови про призначення ревізії та відповідного рішення суду, яке є дозволом для органу ДКРС на проведення ревізії, у якому зазначаються: підстави проведення ревізії, дата її початку та дата закінчення, номер, дата та підстави порушення кримінальної справи, орган, що порушив кримінальну справу, - для ревізії у суб'єкта господарювання, який не віднесено Законом до підконтрольних установ; постанови про призначення ревізії, винесеної після порушення кримінальної справи проти посадових (службових) осіб об'єкта контролю - підконтрольної установи. Якщо справу порушено не проти цих осіб, а за певним фактом, що стосується діяльності підконтрольної установи, до постанови додається дозвіл суду на проведення ревізії; інформації про факти, що свідчать про порушення об'єктом контролю - підконтрольною установою законів, та рішення суду про дозвіл на проведення ревізії, який надає органам ДКРС право на проведення ревізії, у якому зазначаються підстави проведення ревізії, дата її початку та дата закінчення.

У свою чергу пунктом 5.2 Порядку встановлено, що при проведенні ревізії за зверненням правоохоронного органу матеріали ревізії не пізніше десяти робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у випадках надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше трьох робочих днів після направлення висновків на такі заперечення (зауваження), передаються до правоохоронного органу.

Поряд з цим, п. 49 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550, визначено, що у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що позапланова виїзна ревізія на об'єкті контролю (УПФУ у м. Чернігові) може здійснюватись контролюючим органом лише за зверненням відповідного правоохоронного органу (супровідного листа до постанови про призначення ревізії, винесеної слідчим, прокурором або особою, що проводить дізнання, а також письмового доручення, вимоги, пропозиції керівника правоохоронного органу), яке повинно бути оформлене відповідно до вимог пункту 2.3 Порядку, у разі надання ним постанови про призначення ревізії, винесеної після порушення кримінальної справи проти посадових (службових) осіб об'єкта контролю - підконтрольної установи. Якщо справу порушено не проти цих осіб, а за певним фактом, що стосується діяльності підконтрольної установи, до постанови додається дозвіл суду на проведення ревізії; інформації про факти, що свідчать про порушення об'єктом контролю - підконтрольною установою законів, та рішення суду про дозвіл на проведення ревізії, який надає органам ДКРС право на проведення ревізії, у якому зазначаються підстави проведення ревізії, дата її початку та дата закінчення.

При цьому, матеріали ревізії за результатами такої ревізії за зверненням правоохоронного органу не пізніше десяти робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у випадках надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше трьох робочих днів після направлення висновків на такі заперечення (зауваження), передаються до правоохоронного органу.

Встановлене, у свою чергу, не позбавляє контролюючий орган можливості реалізації визначеного пунктом 7 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» права направляти за результатами проведених ревізій загальнообов'язкові для виконання вимоги керівництву підконтрольних установ з метою усунення виявлених порушень законодавства. Про те, в даному випадку, відповідно до Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, контролюючий орган зобов'язаний поставити вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

Таким чином, з огляду на встановлене, суд приходить до висновку про протиправність вимоги від 05.03.2014 № 25-04-18-14/2197, оскільки у ній не поставлене питання перед керівником УПФУ у м. Чернігові та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

Крім того, судом встановлено, що спірна вимога винесена за результатами позапланової ревізії фінансово - господарської діяльності в частині обгрунтованості та законності призначення, нарахування та виплати пенсій в УПФУ в м. Чернігові за період з 01.01.2005 по 31.01.2014 проведеної, в порушення вимог чинного законодавства, на підставі Ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова віл 25 січня 2014 року (а.с. 11 - 12), а не за зверненням відповідного правоохоронного органу, яке повинно бути оформлене відповідно до вимог пункту 2.3 Порядку. При цьому, позапланова виїзна ревізія на об'єкті контролю (УПФУ у м. Чернігові) може здійснюватись контролюючим органом лише за зверненням відповідного правоохоронного органу у разі надання ним постанови про призначення ревізії, до якої додається дозвіл суду на проведення ревізії; інформації про факти, що свідчать про порушення об'єктом контролю - підконтрольною установою законів, та рішення суду про дозвіл на проведення ревізії, який надає органам ДКРС право на проведення ревізії.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, на вимогу суду ДФІ в Чернігівській області не надано доказів щодо підставності проведення даної перевірки. Серед наданих на вимогу суду документів звернення відповідного правоохоронного органу та інформація про факти, що свідчать про порушення об'єктом контролю - підконтрольною установою законів, яка додається до постанови про призначення ревізії, - були відсутні, а тому, суд приходить до висновку, що ревізія фінансово - господарської діяльності в частині обгрунтованості та законності призначення, нарахування та виплати пенсій в УПФУ в м. Чернігові за період 01.01.2005 по 31.01.2014 була проведена не у спосіб та не у межах визначених чинним законодавством, а отже, вимога від 05.03.2014 № 25-04-18-14/2197 винесена за її результатами не може бути визнана судом правомірною та підлягає скасуванню також і з цих підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати вимогу заступника начальника Державної фінансової інспекції Чернігівської області Суржика О.Ф. від 05.03.2014 № 25-04-18-14/2197 про усунення порушень.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Ю.О.Скалозуб