Решение № 40185554, 12.08.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.2014 Справа № 907/515/14

за позовом комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода", м. Ужгород

до відповідача Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Коритняни, Ужгородський район

про стягнення суми 1216147,03 грн.

Суддя Васьковський О.В.

Представники:

від позивача - Михайлик О.І. - юрисконсульт (дов. від 02.01.14 №02), Король А.Ю. - юрисконсульт (дов. від 02.01.14 №01)

від відповідача - Ланьо І.О. (дов. від 12.06.14), Манді М.І. - голова сільської ради

СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 1 216 147,03 грн., у т.ч. 1 086 934,40 грн. основної заборгованості, згідно договору від 11.04.1997р., 63063,28 грн. інфляційних втрат та 66149,35 трьох процентів річних, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Позивач просить позов задоволити мотивуючи тим, що відповідач не виконує умови договору на постачання води, внаслідок чого утворилася прострочена заборгованість у сумі 1 086 934,40 грн. У зв'язку з цим позивач нарахував відповідачу, відповідно до ст.625 ЦК України, 63063,28 грн. інфляційних та 66149,35 грн. три проценти річних.

Відповідач подав відзив на позов від 02.07.2014р., де заперечує позовні вимоги. Стверджує, що Коритнянська сільська рада не є споживачем водопостачання, бо споживають питну воду жителі с.Кінчеш та с. Коритняни, тариф передбачений договором є явно необґрунтованим і суперечить вимогам закону, відсутні докази строків сплати за водопостачання та докази виставлення рахунків відповідачу. У судовому засіданні, що відбулося 07.08.14р., представник позивача заявив, що визнає основну суму боргу, проте заперечує нарахування інфляційних та трьох відсотків річних.

У судових засіданнях 07.08.14, 11.08.14, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оголошувалася перерва.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд, встановив:

Між виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода, правонаступником якого є позивач та Коритнянською сільською радою як абонентом на підставі Правил користування системами комунального водопостачання і каналізації в містах і селах України 11.04.1997 року укладено договір, предметом якого зазначено: а) зобов'язання водоканалу поставляти абоненту воду, відводити господарсько - побутові і дощові стоки, б) зобов'язання абонента щомісячно оплачувати за споживання води у відповідності з показниками водомірів по тарифу: за 1 м куб. води по 0 крб.21 коп.; за пропуск стічних господарсько - побутових, виробничих і дощових вод - тариф у договорі не зазначено. Договором передбачено, що він укладається на об'єкти у відповідності зі списком, що додається; списки будинків і осіб, що в них проживають, уточняються не рідше 2-х разів у рік. У предметі договору (п.б) встановлено, що абонент (відповідач) зобов'язується щомісячно оплачувати за споживання води і пропуск стічних вод Розділом ІІІ договору передбачено, зокрема, обов'язок абонента (відповідача) оплачувати рахунки у строки, встановлені „Правилами..."

Відповідач неналежним чином виконував обов'язок по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим за спірний період, з листопада 2011 р. по жовтень 2012 р., виникла прострочено заборгованість у сумі 1 086 934,40 грн.

У матеріали справи позивач надав рахунки-фактури за послуги по водопостачанню та водовідведенню з листопада 2011 р. по жовтень 2012 р. на загальну суму 1 086 934,40 грн.

13.12.2012 р. позивач направив відповідачу претензію №1931 на суму 1 271 012,00 грн.

У відповідності до п 2.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 р. №190 (діючими в період спірних правовідносин), договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України „Про питну воду та питне водопостачання" та „Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, вимога позивача про стягнення основної суми заборгованості за послуги по водопостачанню та водовідведенню з листопада 2011р. по жовтень 2012р. на загальну суму 1 086 934,40 грн. підлягає задоволенню.

У частині позову про стягнення з відповідача 63063,28 грн. інфляційних втрат та 66149,35 трьох процентів річних, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, слід відмовити. При цьому суд виходить з того, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних пов'язане з наявністю простроченої заборгованості боржника. Як вбачається з пояснень позивача вартість послуг вказана в рахунках-фактурах, які подані в матеріали справи, виводилася не за показниками лічильника, а шляхом визначення розрахунку витрат води за пропускною спроможністю труби вводу (безоблікове водокористування). Отже, конкретну суму заборгованості, відповідач міг сплачувати лише після отримання рахунку-фактури, оформленого позивачем і переданого йому. Одночасно рахунки-фактури, виступають актами приймання-виконання послуг. Оскільки позивачем не надано доказів вручення (надіслання) відповідачу рахунків-фактур, то факт прострочення сплати вартості послуг не є встановленим, а відтак відсутні підстави для застосування положень ст.625 ЦК України. У даному випадку, підставою виникнення прострочення, є надіслання відповідачу претензії від 13.12.2012 р. №1931, до якої додані рахунки-фактури за період з листопада 2011 р. по жовтень 2012 р. на загальну суму 1 086 934,40 грн.

Доводи відповідача викладені в відзиві від 02.07.2014р. судом відхиляються через відсутність належних доказів в їх обґрунтування та факту визнання основної суми заборгованості про що було заявлено представником відповідача у судовому засіданні 07.08.14.

За таких обставин позов слід задоволити частково та стягнути з відповідача суму 1 086 934,40 грн. основної заборгованості за послуги по водопостачанню та водовідведенню.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 21738,70 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

Стягнути з Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Коритняни, вул. Духновича, 66, „в", код 04349768) на користь комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Митна, 1, код 03344326):

- суму 1086934,40 грн. заборгованості;

- суму 21738,70 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.08.14.

Суддя О.В. Васьковський