Решение № 4018489, 09.06.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.09 Справа № 13/17

За позовом спільного українсько-білоруського підприємства «Укртехносинтез»в формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Суми

до Лутугінського державного науково-виробничого валкового комбінату, м. Лутугіно Луганської області

про стягнення 271600 грн. 55 коп.,

Суддя Яресько Б.В.

Представники:

від позивача

Трегубов В.Г. дов. 02/09-2131 від 31.03.09.;

від відповідача

Каплиєнко В.Є. дов. № 180/111 від 27.12.08.

У засіданні брали участь:

секретар судового засідання Чорна І.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення суми основного боргу 267 220 грн. 80 коп., та пені в сумі 4 379 грн. 75 коп.

Позивач повідомив суд, що після порушення провадження у справі відповідач частково оплатив суму основного боргу, розмір заборгованості становить 179 550 грн. 00 коп. Провадження в частині суми основного боргу – 87 670 грн. 80 коп. позивач просить припинити, та стягнути з відповідача державне мито в сумі 1 839 грн. 30 коп.

Відповідач проти суми основного боргу не заперечує. Відповідачем подане клопотання про розстрочення виконання судового рішення в частині суми основного боргу 179 550 грн. 00 коп. на три місяця.

Позивач проти надання розстрочення виконання судового рішення не заперечує.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, виключно на підставі матеріалів, що знаходяться у справі на момент винесення рішення, суд

ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного сторонами по справі договору № 180/23.07 від 23 липня 2008 року позивач здійснив поставку відповідачу компресорів гвинтових ВВУ-2.5/7 у кількості 6 одиниць на суму 267 222 грн. 00 коп. Факт поставки підтверджується матеріалами справи, та визнається відповідачем.

Згідно п. 3.1. договору оплата продукції здійснюється протягом 30 календарних днів з дня підписання сторонами актів приймання-передачі продукції. Акти були підписані сторонами 23.10.2008 р. В встановлений договором строк відповідач товар не оплатив.

В п. 7.2. договору сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати відповідач зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу 179 550 грн. 00 коп. (з урахуванням сплати відповідачем частини боргу після порушення провадження у справі), та пеню в сумі 4 379 грн. 75 коп. нараховану на суму боргу 267 220 грн. 80 коп. за період з 23.11.2008 р. по 17.12.2008 р.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання, яке на момент винесення судом рішення становить 179 550 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин вимога щодо стягнення 179 550 грн. 00 коп. підлягає задоволенню, в решті суми основного боргу провадження підлягає припиненню.

Вимоги позивача щодо стягнення пені відповідають умовам п. 7.2. договору, підтверджені розрахунком, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд задовольняє клопотання відповідача та розстрочує виконання судового рішення на 3 місяця.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 1 839 грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., в решті на позивача.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату, м. Лутугине Луганської області, вул. Заводська 2, ідентифікаційний код 00187369 на користь спільного українсько-білоруського підприємства «Укртехносинтез»в формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Суми, пр. Курський 6, ідентифікаційний код 21127532 борг в сумі 179 550 грн. 00 коп., пеню 4 379 грн. 75 коп., державне мито у сумі 1 839 грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Розстрочити виконання судового рішення по справі в частині стягнення боргу та пені на 3 місяця, а саме:

60 000 грн. 00 коп. відповідач зобов’язаний сплатити до 30 червня 2009 року;

60 000 грн. 00 коп. відповідач зобов’язаний сплатити до 31 липня 2009 року;

63929 грн. 75 коп. відповідач зобов’язаний сплатити до 29 серпня 2009 року.

Наказ видати.

3. В решті вимог провадження у справі припинити.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

15 червня 2009 року