Решение № 40176426, 13.08.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року Справа № 910/6539/14

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

представник позивача в судове засідання не з’явився

представник відповідача в судове засідання не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Дочірнього підприємства “Фарматрейд”, 82110, Львівська область, м. Драгобич, вул. Самбірська, 85

до відповідача: Споживчого товариства медико – фармацевтичної фірми “ДІАМЕД”, 54015, м. Миколаїв, Бульвар Бузький, будинок 18, офіс 203

про: стягнення з відповідача 92028,24 грн.

встановив:

Дочірнє підприємство “Фарматрейд” звернулось до господарського суду з позовними вимогами (уточнення позовних вимог від 20.05.2014) про стягнення з Споживчого товариства медико – фармацевтичної фірми “ДІАМЕД” заборгованості в сумі 92027,61 грн. з яких: 90919,56 грн. – основного боргу, 900,98 грн. пені, 207,07 грн. – 3% річних.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.08.2014 позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь Дочірнього підприємства “Фарматрейд” пені в розмірі 900,98 грн. та 3% річних в розмірі 207,07 грн. - залишено без розгляду.

Отже, судом розглядаються позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 90919,56 грн.

Відповідач в судові засідання 17.06.2014 та 13.08.2014 не з’явився, причини неявки не повідомив, відзив по суті позовної заяви не надав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином про що свідчить поштове повідомлення № 5400123418766.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд, дійшов наступного:

16.11.2011 року між сторонами, було укладено договір № 205 (далі-Договір) згідно умов якого продавець зобов’язується поставити, а покупець зобов’язується прийняти у власність продукцію надалі – «Товар», на умовах визначених цим договором, а покупець зобов’язується прийняти його та оплатити. Ціна та асортимент товару визначені в накладних, рахунках – фактурах, що виписуються при здійсненні поставок окремих партій товару і являється невід’ємною частиною цього Договору (п. 1.1 Договору).

У відповідності до п. 1.2 Договору, продавець здійснює поставки товару окремими партіями в обсяг, визначених у відповідним чином оформленими накладними, що підписуються сторонами і являються невід’ємною частиною даного Договору.

Згідно п. 2.1 Договору, датою поставки партії продукції вважається фактична дата отримання цієї партії продукції покупцем згідно дати оформлення накладної.

У відповідності до п. 3.1 Договору, - загальна вартість договору відповідає загальній вартості всіх партій товару, поставлених згідно підписаних сторонами додаткових угод до даного Договору та/або накладних. Вартість окремих партій товару визначається додатковими угодами до даного Договору або накладними, що є його невід’ємною частиною. (п.3.2 Договору)

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що покупець сплачує продавцю вартість поставки окремої партії товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця на умовах: відстрочки 45 кал. днів.

У пункті 5.1 Договору сторони погодили, що поставка здійснюється шляхом надання товару у власність покупця після підписання уповноваженими представниками сторін накладних.

Позивач на виконання договірних зобов'язань здійснив поставку товару на загальну суму 90 919,56 грн., що підтверджується видатковою накладною № ФА – 001008 від 29.11.2013 (а.с. 13), видатковою накладною № ФА – 001071 від 17.12.2013 (а.с. 14), видатковою накладною № ФА – 001099 від 25.12. 2013 (а.с.15), видатковою накладною № ФА – 001112 від 27.12.2013 (а.с.16), видатковою накладною № ФА – 000010 від 10.01.2014 (а.с.17). Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на видаткових накладних який засвідчений печаткою підприємства.

З метою отримання грошових коштів за поставлений по Договору товар, позивач направив на адресу відповідача лист № 12-л від 12.02.2014 з вимогою погасити заборгованість. У наданій відповіді на лист позивача, відповідач вказує, що затримка платежів виникла з технічних причин та просить позивача надати акт звірки взаєморозрахунків між підприємствами для перевірки відновленої інформації. Наданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків станом на 11.02.2014 відповідач не підписав.

Позивач зазначає, що відповідач вимоги Договору не виконав, оплату товару отриманого по вищевказаним видатковим накладним в строк встановлений Договором не здійснив, що і зумовило позивача звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 90919,56 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Договору та Закону і підлягають задоволенню.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі провів оплату за поставлену теплову енергію, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено, то судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Споживчого товариства медико – фармацевтичної фірми “ДІАМЕД” (54015, м. Миколаїв, Бульвар Бузький, будинок18, офіс 203, р/р 26001500692101 у Борщагівській філії КФС «Експобанк», МФО 320467, код ЄДРПОУ 30176704) на користь Дочірнього підприємства “Фарматрейд” (82110, Львівська область, м. Драгобич, вул. Самбірська, 85, код ЄДРПОУ 32713212, р/р 2600502410055, МФО 321983) заборгованість в сумі 90919,56 грн. та 1827,00 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 18.08.2014 року.

Суддя Н.О. Семенчук