Постановление суда № 40175454, 18.08.2014, Франківський районний суд м. Львова

1326/8578/2012

2-п/465/67/14

УХВАЛА

іменем України

18 серпня 2014 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді - Кузь В.Я.

при секретарі - Янковській С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові, заяву ТзОВ АЕБ «Ефорт» про перегляд заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 березня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ АЕБ «Ефорт» про стягнення на користь Пенсійного фонду України не нараховані та не сплачені страхові внески на фонд оплати праці найманого працівника - ОСОБА_2 та стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 28 березня 2014 року, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з заочним рішенням відповідач ТзОВ АЕБ «Ефорт» подав заяву про його перегляд.

Заяву мотивує тим, що хоч і був повідомлений судом про час розгляду справи, однак не міг прибути в судове засідання, відтак не зміг подати свої докази, що на його думку призвело до неповного з'ясування обставин та прийняття рішення яке не грунтується на законі. Просить скасувати заочне рішення оскільки вважає, що даний позов не міг бути предметом розгляду за правилами цивільного судочинства.

В судовому засіданні представник відповідача свої вимоги підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним в заяві та доповненнях до неї.

Позивач та представник третьої особи в судовому засіданні проти заяви заперечили вважають, що наведені представником відповідача доводи не можуть слугувати підставою для скасування заочного рішення, оскільки ТзОВ АЕБ «Ефорт» не є органом управляння в розумінні кодексу адміністративного судочинства.

Представник Приватного підприємства «Олекс М. ЕФ -з» в судове засідання не прибув, хоч повідомлявся належним чином про час та місце розгляду заяви, однак його неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Заслухавши доводи представника відповідача, думку позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Так, відповідно до ст. 232 ЦПК України, заочне рішення суду підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, доказів на спростування судового рішення у нього більше не має, як не має підтверджень того, що копія ухвали суду про витребування доказів була вручена після судового засідання в якому ухвалено судове рішення.

Що стосується інших аргументів заявника, як на його думку, не правильного визначення підсудності справи та достатніх для скасування заочного рішення, то суд відхиляє такі. Суд також відхиляє доводи, що відповідачу не було відомо про розгляд справи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що справа призначалася до розгляду неодноразово і про всі судові засідання відповідач повідомлявся належним чином, що й підтверджується поштовими картками та запереченнями поданими відповідачем. Покликання заявника на інші доводи, не є тими доказами , що мають істотне значення для правильного вирішення справи і не могли вплинути на результати судового рішення.

Отже, слід прийти до висновку, що судом розглянуто справу повно, всебічно і об'єктивно та ухвалено законне і правильне рішення, яке спрямоване на захист прав позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 230 -232 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ТзОВ АЕБ «Ефорт» про перегляд заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 березня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ АЕБ «Ефорт» та приватного підприємства «Олекс М.ЕФ - 3» про стягнення на користь Пенсійного фонду України не нараховані та не сплачені страхові внески на фонд оплати праці найманого працівника - ОСОБА_2 та стягнення судових витрат, залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів, з дня постановлення даної ухвали через суд першої інстанції.

Суддя В. Кузь