№ 40128126, 04.08.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 року м. Черкаси справа № 823/1812/14

16 годин 28 хвилин

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Роя О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 823/1812/14

за позовом відділу освіти Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області (надалі - відділ освіти Звенигородської РДА) [представник позивача Макарицька О.І. - за довіреністю]

до управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області (надалі - УПФУ в Звенигородському районі) [представник відповідача - не з'явився]

про визнання протиправним та скасування рішення, прийняв постанову.

Відділ освіти Звенигородської РДА, звернувшись до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Звенигородському районі, просить визнати протиправним та скасувати рішення начальника УПФУ в Звенигородському районі від 08.05.2014 № 60 про застосування фінансових санкцій у сумі 340 грн. за подання до органу Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно прийнято рішення від 08.05.2014 № 60 про застосування фінансових санкцій згідно п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки зазначена норма втратила чинність з 01.01.2011 згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на обставини справи, встановлені судовим рішенням щодо повторності порушення.

Відповідач подав до суду заперечення (а.с.39-40, 78-80) де зазначив, що за порушення, вчинені до 01.01.2011, органи Пенсійного фонду України застосовують фінансові (штрафні) санкції, передбачені законами, що діяли на момент вчинення порушення, у тому числі фінансові санкції, встановлені п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку, строк подання яких виник до 01.01.2011.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позицію представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що у позов належить задовольнити з огляду на таке.

Відділ освіти Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області зареєстровано як юридичну особу 30.11.2001, ідентифікаційний код 02147055 (а.с.47).

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (надалі - Закон №400) визначено порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

07.05.2014 на підставі направлення від 07.05.2014 №38 (а.с.25) відповідачем проведено позапланову перевірку відділу освіти Звенигородської РДА щодо достовірності формування та подання відомостей про застрахованих осіб, що використовуються у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування та інших платежів, контроль за обчисленням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України за період з 01.01.2003 до 31.12.2006. Результати перевірки оформлено актом від 08.05.2014 №38 (а.с.26-33), у висновках якого зазначено, що перевіркою достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу виявлені порушення п.9.4 ст.9 Постанови ПФУ від 19.10.2001 №16-6 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України», встановлено порушення п.2 ч.4 ст.17 Закону №1058 та розділу 8 «Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 №7-6 стосовно застрахованих осіб: ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, про що складено припис від 08.05.2014 (а.с.23-24) про усунення порушень.

Відповідачем згідно п.5 ч.9 ст.106 Закону №1058 за подання недостовірних відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку індивідуальні дані за 2004-2006 р. прийнято рішення від 08.05.2014 №60 (а.с.34-35) про застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 340 грн. 00 коп.

Пунктом 5 ч.9 ст.106 Закону №1058-IV в редакції, що діяла до 01.01.2011, було передбачено застосування виконавчими органами ПФУ до страховиків за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ фінансових санкцій, а саме накладення штрафу у встановленому розмірі. Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом №2464-VI наведена вище норма матеріального права із Закону №1058-IV була виключена.

Разом з тим, абзацами 5 та 6 п.7 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011, у тому числі, страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення заборгованості або застосування штрафних санкцій. На період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011, у тому числі, страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Суд, проаналізувавши твердження учасників процесу щодо трактування цієї норми права, зазначає, що зазначені положення не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки поширюються лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, що були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати.

З акту перевірки від 08.05.2014 №38 встановлено, що відповідачем перевірялась достовірність формування та подання відомостей про застрахованих осіб, що використовуються у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування та інших платежів, контроль за обчисленням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України за період з 01.01.2003 до 31.12.2006. Згідно рішення від 08.05.2014 № 60 відповідачем застосовано фінансові санкції за подання недостовірних відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку - індивідуальні дані за 2004 - 2006 роки згідно акту перевірки.

Суд зазначає, що на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення відповідача ч.9 Закону №1058 втратила чинність. Висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України, зокрема від 20.11.2012 №21-367а12, від 04.06.2013, № 21-170а13.

Відповідно ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Положеннями ст.249 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV (надалі - Кодекс №436) визначено, що суб'єкт господарювання має право оскаржити до суду рішення будь-якого органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо застосування до нього адміністративно-господарських санкцій. Згідно ст.250 Кодексу №436 адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, що виникли до 01.01.2011. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту ст.106 Закону №1058 та застосовується з посиланням на п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №400. Проте, органи пенсійного фонду з 01.01.2011 не вправі застосовувати санкції за порушення, вчинені до та після 01.01.2011, нараховувати штрафи та пеню, визначені ст.106 Закону №1058, оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011 суперечить принципу законності.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно п.2. ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що УПФУ в Звенигородському районі протиправно (незаконно) прийнято рішення від 08.05.2014 № 60 про застосування фінансових санкцій у сумі 340 грн. на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону №1058-IV, оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 01.01.2011 згідно із Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. З огляду на обставини, визнані судом загальновідомими та обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили (ч.1,ч.2 ст.72 КАС України), зважаючи на рішення у справі №823/1050/14(а.с.97-100), суд дійшов висновку, що рішення від 08.05.2014 №60 про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку у сумі 340 грн. є таким, що належить скасувати.

Відповідно ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 94, 122, 158, 160, 162, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення начальника управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі від 08.05.2014 №60 про накладення штрафу у сумі 340 (триста сорок) грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь відділу освіти Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області (20200, Черкаська область, Звенигородський район, м. Звенигородка, проспект Шевченка, 63, ідентифікаційний код 02147055) витрати із сплати судового збору у сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 78 коп. сплачені згідно квитанцій від 27.05.2014 №150 у сумі 73 грн. 08 коп. та від 07.07.2014 у сумі 182 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 серпня 2014 року.

Суддя Л.В.Трофімова