Постановление суда № 40125909, 13.08.2014, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 221/4890/2012

Провадження 4-с/127/172/14

У Х В А Л А

13 серпня 2014 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

при секретарі Подоляк М.В.

з участю представника стягувача Самойлова М.М.

державних виконавців Заплетнюка Б.І,, Смиричинського С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу представника КС «Подільський експрес-кредит» Самойлова Миколи Миколайовича на рішення і дії державних виконавців Заплетнюка Б.І., Смиричинського С.Л., начальника Староміського відділу ДВС Вінницького МУЮ Шуляка В.О.

в с т а н о в и в:

Самойлов М.М. мотивував вимоги тим, що 25.04.2013 року Вінницьким міським судом був виданий виконавчий лист № 221/4890/11 про стягнення з ОСОБА_4 на користь КС «Подільський експрес-кредит» суми боргу в розмірі 27 317,31 грн. і даний виконавчий лист був вдруге пред`явлений до виконання 04.11.2013 року до Староміського ВДВС, проте 15.05.2014 року державним виконавцем Смиричинським С.Л. даний виконавчий лист повернутий. Дії державного виконавця були оскаржені до начальника Староміського відділу ДВС, проте начальником скарга не була розглянута і відповідь стягувачу не надіслана. Вважає, що незаконність дій і бездіяльності державних виконавців Заплетнюка Б.І., Смиричинського С.Л. полягають в тому, що: 1) при виконанні даного виконавчого листа в період з 08.05.2013 року до 23.09.2013 року і після його повернення не було поставлено у виконавчому листі відмітку про причини такого повернення; 2) постанова про повернення від 15.05.2014 року не була направлена стягувачу рекомендованим листом в 3-денний термін; 3) у постанові про повернення виконавчого документа не вказано мотиви, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення; 4) в порушення вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не вжив всіх можливих заходів примусового виконання рішення, зокрема не отримував від боржника письмових пояснень, не порушував питання про притягнення боржника до кримінальної або адміністративної відповідальності за ухилення від сплати боргу; 5) державний виконавець не викликав боржника до відділу ДВС і не вживав заходів щодо його розшуку; 6) не повідомляв спілку про хід виконавчого провадження; 7) з метою профілактичного впливу державні виконавці не повідомляли органи державної влади, громадські об`єднання про виявлене безробіття, складнощі життєвих умов боржника; 8) державними виконавцями не виконані вказівки керівництва щодо здійснення всіх заходів з метою виконання рішення суду. Дії начальника Староміського ВДВС Шуляка В.М. вважає неправомірними в тому, що він не надав письмової відповіді на його скаргу від 27.06.2014 року щодо рішень, дій і бездіяльності державних виконавців Заплетнюка Б.І., Смиричинського С.Л. Просив зобов`язати усунути вказані порушення та виконати належним чином виконавчий документ в передбачений законом термін.

В судовому засіданні Самойлов М.М. підтримав вимоги, викладені в скарзі, та додатково просив зобов`язати виконавців вказувати в процесуальних документах точні та зрозумілі дані, назви документів, дати тощо, вказувати наслідки виконання вказівок державного виконавця; вказувати мотиви, з яких державний виконавець прийняв певне рішення із посиланням на Інструкцію; просив зобов`язати не допускати в своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, зокрема щодо коментарів відносно рішення суду, щодо надання привілеїв боржнику, щодо надання повних відповідей на заяви, скарги, інші звернення стягувача. Також просив визнати неправомірними дії державного виконавця Заплетнюка Б.І. щодо внесення у постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2013 року незрозумілих і невірних даних. Також вважає неправомірними дії державних виконавців і начальника Шуляка В.О. щодо відсутності документального оформлення передачі виконавчого провадження від Заплетнюка Б.І. до Смиричинського С.Л.

Державні виконавці Заплетнюк Б.І., Смиричинський С.Л. вимоги не визнали і пояснили, що всі дії по виконанню виконавчого листа були вчинені своєчасно і правильно, а майна, на яке можливо звернути стягнення, у ОСОБА_4 немає, вона не працює, тому виконавчий лист був повернутий на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Для цього були вжиті всі можливі заходи, зокрема направлені запити до відповідних установ, двічі державний виконавець виходив за місцем проживання ОСОБА_4 та спілкувався із нею. В розмові вона повідомила, що коштів на погашення кредиту не має, а в разі офіційного влаштування на роботу зобов`язалась погашати борг. Письмова відповідь на скаргу, постанова про відкриття виконавчого провадження і постанова про повернення виконавчого документа стягувачу були надіслані простими листами, оскільки відділ не забезпечений конвертами із рекомендованими повідомленнями. Права кредитної спілки не порушені і виконавчий лист може бути повторно пред`явлений до виконання.

Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження № 40579117 суд вважає, що вимоги Самойлова М.М. не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2012 року стягнуто з ОСОБА_4 солідарно із ОСОБА_7 на користь КС «Подільський експрес-кредит» заборгованість за кредитним договором в сумі 27 317,31 грн.

25.04.2013 року виданий виконавчий лист № 221/4890/11.

Постановою державного виконавця Староміського ВДВС Заплетнюка Б.І. від 07.11.2013 року відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом.

Відповідно до ст.ст. 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов`язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішення є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Оглянувши виконавче провадження № 40579117 з виконання виконавчого листа № 221/4890/11 від 25.04.2013 року, судом було встановлено, що з метою з`ясування майнового стану боржника державним виконавцем Заплетнюком Б.І. 07.11.2013 року направлено запити до МРЕВ УДАІ УМВС України у Вінницькій області, Держтехнагляду Вінницької ОДА, Управління держземагенства у Вінницькому районі, адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у Вінницькій області щодо наявності рухомого і нерухомого майна, розрахункових рахунків та місця реєстрації боржника.

В матеріалах виконавчого провадження містяться відповіді на запити державного виконавця, згідно яких за боржником ОСОБА_4 нерухоме майно, транспортні засоби, сільськогосподарська техніка не зареєстровані, на обліку в органах ДПС як платник податків вона не зареєстрована.

Крім того, 21.01.2014 року державним виконавцем Заплетнюком Б.І. був здійснений вихід за місцем проживання ОСОБА_4 - АДРЕСА_1, де в присутності понятих було встановлено, що особистого майна, на яке можливо звернути стягнення, немає. При спілкуванні боржник повідомила, що в зв`язку з матеріальним станом борг не може сплатити, про що розписалась в акті.

Відповідний акт про відсутність у боржника майна був також складений державним виконавцем Смиричинським С.Л. 14.05.2014 року.

Таким чином, дії державних виконавців щодо встановлення майна у боржника ОСОБА_4, на яке можливо звернути стягнення, виявились безрезультатними, тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Смиричинським С.Л. був повернутий виконавчий документ стягувачу, про що 15.05.2014 року прийнята відповідна постанова, затверджена начальником Староміського відділу ДВС Шуляком В.О.

Дана постанова та оригінал виконавчого листа у встановлений 3-денний строк були направлені стягувачу і згідно копії конверта отримані 16.05.2014 року.

Суд вважає, що державними виконавцями Заплетнюком Б.І. і Смиричинським С.Л. було вжито всіх можливих заходів щодо примусового виконання рішення суду, постанова складена відповідно до вимог п. 1.5.1, 3.15 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ від 02.04.2012 року № 512/5, містить мотивувальну частину із посиланням на норму закону, чому державний виконавець прийняв відповідне рішення, містить роз`яснення порядку повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання, тому постанова від 15.05.2014 року є правомірною і скасуванню не підлягає.

Твердження представника стягувача Самойлова М.М. про те, що державний виконавець зобов`язаний був з метою профілактичного впливу повідомити органи державної влади, громадські об`єднання про виявлене безробіття, складності життєвих умов боржника та контролювати виправлення цих умов з метою виконання рішення суду, є безпідставним, оскільки ні Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 5, п. 16 ч. 2 ст. 11 на які посилається заявник) ні Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом МЮУ від 02.04.2012 року № 512/5, вчинення державним виконавцем таких дій не передбачено. Обов`язки і права державного виконавця визначені ст. 11 вказаного Закону.

Також суд вважає безпідставним твердження представника заявника про те, що державним виконавцем не проводились бесіди із ОСОБА_4 і не з`ясовувались причини невиконання рішення суду, не отримувались пояснення, оскільки про причини невиконання рішення було повідомлено самою боржницею ОСОБА_4 і дана інформація занесена в акти від 21.01.2014 року та 14.05.2014 року.

Вимоги в частині зобов`язання державних виконавців в подальшому надсилати копії постанов рекомендованим листом з повідомленням про вручення; розглядати заяви стягувача, надавати відповіді, приєднувати копії відповідних документів; вказувати точні і зрозумілі дані, назви документів, дати, вказувати наслідки виконання вказівок державного виконавця, які він надає у своїх постановах та інших організаційних документах; у постанові про повернення виконавчого листа вказувати мотиви, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення з посиланням на певний закон чи інший нормативно-правовий акт (п. 3.17 Інструкції ОПВР); відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» використовувати надані права відповідно до закону і не допускати в своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб , зокрема щодо негативного коментування правомірності рішення суду відносно розміру боргу, надання повних і змістовних відповідей на заяви, скарги та інші звернення стягувача; не допускати привілеїв боржнику з-за віку, сімейного та матеріального стану - суд вважає безпідставними, не конкретизованими, такими, що спрямовані не на захист порушеного права, а щодо вчинення можливих дій в майбутньому, тому вони не можуть задоволені.

В частині зобов`язання державних виконавців поставити відмітку у виконавчому листі щодо причин його повернення при виконавчому провадженні від 08.05.2013 року - 23.09.2013 року суд також вважає що скарга не може бути задоволена, оскільки з вересня 2013 року кредитна спілка не зверталась до суду (начальника відділу) з відповідною скаргою на дії державного виконавця в порядку, визначеному ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження». Поважних причин для поновлення строку звернення представник заявника не назвав.

Дії начальника Староміського ВДВС Шуляка В.О. заявник вважає незаконними в тій частині, що не була розглянута його скарга від 27.05.2014 року і не надана письмова відповідь із додатками, а також щодо неправомірної передачі матеріалів виконавчого провадження від державного виконавця Заплетнюка Б.І. до державного виконавця Смиричинського С.Л.

Проте, в судовому засіданні було встановлено, що скарга Самойлова М.М. як представника КС «Подільський експрес-кредит» від 27.05.2014 року була розглянута начальником Староміського ВДВС відповідно до Закону України «Про звернення громадян» (ч. 8 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження») і 25.06.2014 року надана відповідь № 1176, копія якої залучена до матеріалів справи. Самойлов М.М. стверджує, що відповідь по пошті кредитна спілка не отримувала, тому вважає, що відповідь і не надсилалась, проте дане твердження Самойлова М.М. є припущенням і це не може бути підставою для визнання неправомірними дій начальника Староміського ВДВС Шуляка В.О.

Передача виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу ДВС здійснюється відповідно до VІ розділу Інструкції з організації примусового виконання рішень і, зокрема може бути в зв`зку із перерозподілом навантаження і дільниць.

В судовому засіданні державний виконавець Заплетнюк Б.І. пояснив, що на передачу даного виконавчого провадження було розпорядження начальника Староміського ВДВС Шуляка В.О. і воно міститься у відповідному наряді, проте копії розпорядження не надав.

Суд вважає, що ці обставини не можуть бути підставою для визнання дій начальника Староміського відділу ДВС Шуляка В.О. неправомірними, оскільки відповідним рішенням не порушені права стягувача.

Крім того, представник стягувача не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження і, в разі незгоди щодо передачі провадження іншому державному виконавцю, подати відповідну скаргу в 10-денний термін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані дії були вчинені в межах повноважень суб`єктів оскарження, права і свободи стягувача не були порушені, тому доводи скарги суд вважає необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 386-387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

у х в а л и в :

В задоволенні скарги представника Кредитної спілки «Подільський експерс-кредит» Самойлова Миколи Миколайовича на рішення і дії державних виконавців Заплетнюка Б.І., Смиричинського С.Л., начальника Староміського відділу ДВС Вінницького МУЮ Шуляка В.О. - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом п`яти днів.

Суддя: