Решение № 40106512, 05.08.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/637/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1403/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Гавриленко В. Г.

Суддя-доповідач Пнівчук О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Беркій О.Ю., Горблянського Я.Д.

секретаря Петріва Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ПАТ «Дельта Банк» на рішення Калуського міськрайонного суду від 13 травня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 10.05.2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 26 000 доларів США на строк до 09.05.2022 року. У 2010 році активи ТОВ «Укрпромбанк» за договором перейшли до ПАТ «Дельта Банк». Станом на 27.01.2014 року позичальник ОСОБА_2 допустив заборгованість в розмірі 185 499,15 грн., з яких 176 125,36 грн. - тіло кредиту і 9373,79 грн. - заборгованість за відсотками. Просив суд стягнути з відповідача вказану суму боргу.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 13 травня 2014 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» 176 125,36 грн. заборгованості за кредитним договором, а також 1761,25 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ПАТ «Дельта Банк» на вказане рішення суду подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначив, що задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» у частині стягнення основної суми заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 та відмовляючи в задоволенні стягнення боргу за нарахованими відсотками, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано даних про те, що банк своєчасно повідомив боржника про укладення між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України договору про передачу активів від 30 червня 2010 року, чим порушив вимоги пунктів 4.8 та 4.8.2 даного договору.

Апелянт вважає такий висновок помилковим, оскільки під час розгляду справи представник банку представив суду повний і детальний розрахунок заборгованості боржника. За даними цього розрахунку у серпні 2010 року, тобто після укладення договору про передачу активів, позичальник ОСОБА_2 сплатив на рахунки ПАТ «Дельта Банк» 200,87 доларів США заборгованості по кредиту та 799,13 доларів США по відсотках. В подальшому позичальник продовжував вносити кошти на погашення кредиту на рахунки ПАТ «Дельта Банк». Тому висновок суду про неналежне повідомлення відповідача є безпідставним.

Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги долучені до матеріалів справи досудові вимоги.

Посилаючись на вказані обставини, апелянт просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги банку задовольнити повністю.

Сторони в судове засідння не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, згідно кредитного договору № 109/ФКВ -07 від 10.05.2007 року укладеного між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2, останній отримав кредит в розмірі 26000 доларів США на строк з 10.05.2007 року по 09.05.2022 року.

30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов»язань, відповідного до якого ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги, в тому числі і по вищезазначеному кредитному договору.

Згідно представленого позивачем ПАТ «Дельта Банк» розрахунку, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором станом на 27.01.2014 року становить 185499,15 грн., з яких 176125,36 грн. заборгованість по тілу кредиту, 9373,79 грн. заборгованість по відсотках.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову ПАТ «Дельта Банк», суд першої інстанції виходив із того, що є підстави для звільнення відповідача від сплати відсотків за кредитним договором внаслідок прострочення кредитора.

Однак із таким висновком суду не можна погодитись з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 512, 513, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні, згідно ст. 516 ЦПК України, здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора. Згідно положень ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач ОСОБА_2 не міг виконати свої обов»язки за кредитним договором внаслідок прострочення кредитора ПАТ «Дельта Банк».

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 109/ФКВ-07 від 10.05.2007 року після передачі 30.06.2010 року активів та кредитних зобов»язань ТОВ «Укрпромбанк» - АТ «Дельта Банк» - відповідач ОСОБА_2 здійснював часткове погашення своїх кредитних зобов»язань, зокрема за період з 01.08.2010 року 01.01.2014 року із числа нарахованих відсотків в сумі 12668,83 доларів США - сплатив відсотки в сумі 11399,13 доларів США та 200, 87 доларів США тіла кредиту (а.с.59). Таким чином, заборгованість по відсотках станом на 27.01.2014 року становила 1267,9 доларів США.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати заборгованості по кредитному договору за відсотками внаслідок прострочення кредитора.

Відповідач ОСОБА_2 не представив суду жодних належних доказів щодо неправильності проведеного позивачем розрахунку суми заборгованості за кредитним договором.

У зв»язку з цим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ПАТ «Дельта Банк» в повному обсязі та стягнення з ОСОБА_2 на користь банку заборгованості за кредитним договором у розмірі 185499,15 грн., з яких: 176125,36 грн. заборгованість по тілу кредиту, 9373,79 грн. заборгованість по відсотках.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 13 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ПАТ «Дельта Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційним номер НОМЕР_1, на користь ПАТ «Дельта Банк» (р/р 6499100199, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором у розмірі 185499,15 грн. ( з яких: 176125,36 грн. заборгованість по тілу кредиту, 9373,79 грн. заборгованість по відсотках) та 1761,25 грн. понесених судових витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча: Пнівчук О.В.

Судді: Беркій О.Ю.

Горблянський