войти
РУС
248/2781/14-ц
2/248/1073/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2014 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді ХОМІНЕЦЬ І.В.
при секретарі ХРИСТОФОР Ю.В.,
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку й відшкодування моральної шкоди завданої неправомірною поведінкою, -
ВСТАНОВИВ:
16 травня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього на його користь середній заробіток за затримання розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку в розмірі 10363,72 грн., та моральну шкоду в розмірі 1000 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він знаходився у трудових відносинах з відповідачем. 09.12.2013р. він направив відповідачу рекомендованим листом свою заяву про звільнення за власним бажанням у зв'язку з невиконанням законодавства про працю, а саме порушенням строків виплати заробітної плати, передбачених ст. 115 КЗпП. Вказані заяви були відповідачем отримані, що підтверджується поштовим повідомленням. 13.12.2013р. він був звільнений відповідачем за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Вважав, що вказана відповідачем причина його звільнення не відповідала дійсній причині звільнення, яка була вказаним ним у заяві про звільнення, тому він звернувся до суду з позовом про зміну формулювання причини його звільнення, його позов було задоволено частково: змінено формулювання причини звільнення його з ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» 13 грудня 2013р., виклавши її як «Звільнений за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником або уповноваженим органом законодавства про працю, умов колективного та трудового договору на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України», зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Зуївський енергомеханічний завод» внести відповідні зміни до його трудової книжки та стягнуто на його користь з ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» вихідну допомогу в сумі 6275,28грн., моральну шкоду в сумі 200,00грн., усього 6475,28грн. 09.12.2013 року ним була заявлена вимоги про повний розрахунок відповідно до вимог ст.ст. 44,116 КЗпП України. 19.03.2014 року він надіслав поштою на ім'я відповідача вимогу про розрахунок, у якій просив виплатити йому тримісячний середній заробіток визначений судом, тобто здійснити повний розрахунок при звільненні, що підтверджується фіскальним чеком до цінного листа та описом до нього. 01.04.2014 року відповідач здійснив розрахунок з утриманням податку на прибуток фізичних осіб, але він вважає, що відповідач має сплатити на його користь середній заробіток за весь час затримки при звільненні, відповідно до ст. 117 КЗпП України, а саме за період з 14.12.2013 року по 01.04.2014 року. Свої моральні страждання він оцінює у 1000 грн., вважає що вони були завдані діями відповідача та виразились у його душевних стражданнях.
Представник позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та дав свідчення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.
Представник відповідача - Руппа Н.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю просила відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог, зазначивши що право на звернення до суду з даним позовом виникає у позивача з моменту набрання законної сили судового рішення про зміну формулювання причини його звільнення.
Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що позивач знаходився у трудових відносинах з відповідачем - ТОВ «ЗЕМЗ» з 22.05.2012р., працюючи слюсарем-ремонтником 3 розряду цеху №10.
13.12.2013р. наказом № 198к від 13.12.2013р. позивач був звільнений з підприємства відповідача за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Така причина звільнення вказана як в самому наказі про звільнення, так і у відповідному запису в трудовій книжці відповідача.
Вказані обставини підтверджуються копією трудової книжки позивача, копією наказу про його звільнення та фактично не оспорюються сторонами.
Також судом встановлено, що 07.12.2013р. та повторно 09.12.2013р. позивач направив на адресу відповідача заяву про звільнення з 13.12.2013р. за власним бажанням у зв'язку з порушенням законодавства про працю (порушення строків виплати заробітної плати).
Вказані заяви отримані уповноваженою особою відповідача Петровою відповідно 10.12.2013р. та 12.12.2013р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та фактично не оспорюється представником відповідача.
В зазначених заявах позивач вказував на те, що заробітна плата не виплачувалась йому у встановлені строки, а саме два рази на місяць через проміжок часу, що перевищує шістнадцять календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, що є порушенням вимог трудового законодавства.
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 03.03.2014 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зуївський енергомеханічний завод» про зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги та моральної шкоди було задоволено частково, саме: змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» 13 грудня 2013р., виклавши її як «Звільнений за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником або уповноваженим органом законодавства про працю, умов колективного та трудового договору на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України», зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Зуївський енергомеханічний завод» внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1 та стягнуто з ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в сумі 6275,28грн., моральну шкоду в сумі 200,00грн., усього 6475,28грн. (шість тисяч чотириста сімдесят п'ять гривень 28 копійок), що підтверджується копією вказаного рішення. Рішення суду набрало чинності 14.03.2014 року (а.с.19-24).
19.03.2014 року ОСОБА_1 надіслав поштою на ім'я відповідача вимогу про розрахунок, у якій просив виплатити йому тримісячний середній заробіток визначений судом, тобто здійснити повний розрахунок при звільненні, що підтверджується фіскальним чеком до цінного листа та описом до нього (а.с.25-27).
01.04.2014 року відповідач здійснив розрахунок з утриманням податку на прибуток фізичних осіб, що підтверджується випискою по картрахунку № НОМЕР_2 у АТ «Ощадбанк» МФО 335106, код ЄДРПОУ 09334702, та копією листа ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» до ВДВС Харцизького МУЮ (а.с.30-31 та 32).
Згідно ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установа, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України у випадку невиплати з вини власника чи уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в строки, що зазначені в ст.. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, заклад, організація повинні сплатити працівнику його середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.
Беручи до уваги вищенаведене і враховуючи, що розмір середнього заробітку за затримання розрахунку при звільненні підтверджується матеріалами справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за затриманя розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку в розмірі - 10363,72 грн., при цьому суд виходить з наступного розрахунку 95,08 грн. (середній заробіток позивача за один день роботи) Х 109 (кількість прострочених днів розрахунку відповідача з позивачем за період з 14.12.2013 року по 01.04.2014 року).
З судової практики у справах «про відшкодування моральної /немайнової /шкоди» передбачено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України /набрав чинності з 13 січня 2000 року/ за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин /незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо/, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної /немайнової/ шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Враховуючи всі викладені обставини суд, виходячи з принципу розумності та виваженості, вважає, що позивач випробовував моральні страждання внаслідок дій відповідача. Приведені обставини позивачем суд вважає достатніми для переконання в наявності спричинення підприємством з вини підприємства позивачу моральної шкоди.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд приймає до уваги тривалість та глибину душевних страждань, отриманих позивачем, вимушені зміни в організації його нормальних життєвих зв'язків, тому вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 500 грн. При цьому суд виходить з принципів розумності та справедливості.
Також, з відповідача на користь держави в порядку ст.88 ЦПК України слід стягнути судовий збір в сумі 243,60 грн.
Керуючись ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 14, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку й відшкодування моральної шкоди завданої неправомірною поведінкою - задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод», Донецька область, м. Зугрес, вул. Леніна, 18 «А», код ЄДРПОУ 37517071, ІПН: 375170705262, № свідоцтва 100329562 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Караганда, Казахстан, РНОКПП: НОМЕР_1, середній заробіток за затримання розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку в розмірі 10363,72 грн. та моральну шкоду в розмірі 500 грн., всього - 10863,72 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод», Донецька область, м. Зугрес, вул. Леніна, 18 «А», код ЄДРПОУ 37517071, ІПН: 375170705262, № свідоцтва 100329562 на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн. (на р/р 31218206700088, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЕРДПОУ 37980439, отримувач Харцизьке УК /м. Харцизьк/ 22030001, код платежу 22030001 „ Судовий збір" ( Державна судова адміністрація України, 050)", символ звітності 206, код суду 02895679).
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя:
Судебное решение № 40102696, Харцызский городской суд Донецкой области было принято 11.08.2014. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 248/2781/14-ц. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа:
