№ 40093308, 01.08.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

01 серпня 2014 р. Справа № 802/2523/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадження в залі суду у м. Вінниці адміністративну справу за позовом:

Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький підшипник"

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області звернулася з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький підшипник" про стягнення заборгованості по земельному податку з юридичних осіб в сумі 143084,69 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується угоджене грошового зобов'язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб в сумі 143084,69 грн.

Представник позивача на судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження додаткового зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення ухвали та повістки на адресу внесену до державного реєстру. Однак, до суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

В силу ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Вінницький підшипник" зареєстровано Вінницьким міським управлінням юстиції 29.08.2001 р., на обліку в податковому органі перебуває з 13.06.2002 р. і відповідно до ст. 67 Конституції України на нього покладено обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Проте, дане податкове зобов'язання відповідачем не виконувалось, що призвело до виникнення заборгованості перед бюджетом.

Так, станом на 23.06.2014 р. за ТОВ "Торговий дім "Вінницький підшипник" рахується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у сумі 143084,69 грн., яка виникла у зв'язку з не сплатою узгоджених зобов'язань згідно з податкових декларацій з плати за землю за період з 30.10.2013 р. по 30.05.2014 р.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з того, що згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПК України).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.5 статті 59 цього Кодексу передбачає, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2012 р. Вінницькою ОДІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області винесено податкову вимогу №577 на суму 17930,80 грн., після чого податковий борг товариства у повному обсязі не погашався.

Згідно з пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідач ТОВ "Торговий дім "Вінницький підшипник" у встановлений законом строк добровільно не сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку, яка є предметом даного публічно-правового спору.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у податкового органу права на стягнення податкового боргу за цим позовом.

Відповідно до положень ст.ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Вимоги податкового органу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький підшипник" (вул. Тарнагородського, 46, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 31615877) податковий борг з земельного податку з юридичних осіб станом на 31.06.14 р.Ю в сумі 143084, 69 грн. (сто сорок три тисячі вісімдесят чотири гривні 69 копійок) до місцевого бюджету, з рахунків у банках обслуговуючих такого платника.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом

Суддя

Секретар