Решение № 40092775, 04.08.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.08.14р. Справа № 904/4173/14За позовом Комунального підприємства "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м.Вільногірськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Вільногірськ

про зобов'язання укласти договір

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про зобов'язання укласти договір.

Ухвалою господарського суду від 13.06.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 03.07.14р.

Ухвалою господарського суду від 03.07.14р. відкладено розгляд справи на 17.07.14р.

14.07.14р. до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить вважати укладеним договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.05.2014р. № 69/ОЕР між позивачем та відповідачем, в редакції, наданій позивачем та підготовленій на основі Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 529.

Ухвалою господарського суду від 17.07.14р. відкладено розгляд справи на 31.07.14р.

31.07.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача уточнену позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити її у повному обсязі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі.

31.07.14р. у судовому засіданні оголошено перерву до 11.08.14р.

11.08.14р. у судове засідання повноважні представники сторін не з'явилися. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи повноважні представники сторін повідомлені належним чином, що підтверджує протокол судового засідання від 31.07.14р.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.08.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, 27.01.06р. відповідачем було приватизоване вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 623,4 м2, яке знаходиться у п'ятиповерховому житловому будинку АДРЕСА_2. Позивача визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у м. Вільногірську на підставі рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 20.01.10р. № 3 «Про визначення виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та з вивезення твердих побутових відходів від населення приватного сектору міста». Таким чином, як вважає позивач, відповідач фактично є споживачем житлово-комунальних послуг, які надає позивач.

28.04.14р. позивач направив відповідачу договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 69/ОЕР від 01.05.14р. разом із супровідним листом від 28.04.14р. вих. № 1164.

02.06.14р. за вх. № 653 позивач отримав лист відповідача від 26.05.14р., в якому відповідач заперечує проти укладання договору в редакції, запропонованій позивачем. Натомість, відповідач пропонує внести зміни до п. 2, п. 13 п.п. 11, п. 13 п.п. 12, а також доповнити договір додатками «Тариф, його структура, періодичність та строки надання послуг», «Порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг за кожним видом», «Порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту)», «Порядок здійснення ремонту».

Позивач не погодивсяна внесення даних змін до договору у зв'язку з тим, що направлений договір був складений на основі Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.09р. №529, та повністю відповідає йому. Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Позивач зауважує, що перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які передбачені договором від 01.05.14р. № 69/ОЕР, вказаний у рішенні виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 18.02.09р. № 57 «Про встановлення тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для орендарів та власників нежитлових та житлових приміщень», яке є додатком до договору та направлялося відповідачу разом з договором. Періодичність надання послуг визначена у додатку № 2 до рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 02.02.09 р. № 44 «Про встановлення тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Вільногірськ».

Крім того, позивач зазначає про те, що будь-яку додаткову інформацію щодо послуг, наданих в певний період, субпідрядних організацій, планів проведення ремонту відповідач може отримати в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про звернення громадян». Що стосується доповнення договору додатками, то, слід зауважити, що відповідачем не надано відповідних додатків.

Таким чином, як вважає позивач, в договорі від 01.05.14р. № 69/ОЕР викладені усі істотні умови, а при необхідності конкретизування певних пунктів договору необхідно керуватися актами органів місцевого самоврядування, Законами, нормативно-правовими актами, державними стандартами, нормами та правилами. Немає жодної необхідності відображення усієї інформації в договорі. До того ж, як вже наголошувалося вище, направлений договір відповідає Типовому договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.09р. № 529. Самі такі договори позивач уклав з майже 10000 споживачами в м. Вільногірську та немає жодних правових підстав розробляти іншу форму договору для особисто відповідача.

Посилаючись на ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач зазначає про те, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати послуги у строки, передбачені договором або законом. Обов'язок власника укласти договір на утримання будинку і прибудинкової території встановлено наступними нормативно-правовими актами: п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572, абзацом 2 роз'яснення Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 01.03.06р. Статтею 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлено, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Крім того, як зазначає позивач, згідно з ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує. Статтею 322 цього Кодексу встановлено, що власник зобов'язаний утримувати належне йому майно. В даному випадку утримання власності відповідача здійснюється виконавцем житлово-комунальних послуг - позивачем - шляхом надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Згідно з ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник повинен дотримуватися моральних принципів суспільства при виконанні своїх обов'язків. У даній ситуації власник приміщення зобов'язаний приймати участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території пропорційно площі, яка належить йому на праві приватної власності.

Тариф на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій затверджується органами місцевого самоврядування (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). З 01.03.09р. діє тариф, затверджений рішенням виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 18.02.09р. № 57 «Про встановлення тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для орендарів та власників нежитлових та житлових приміщень». В додатку № 2 до цього рішення вказано, що тариф на 1 кв.м. з ПДВ по буд. АДРЕСА_2 становить 1,34 грн.

19.08.09р. виконавчим комітетом Вільногірської міської ради було прийнято рішення № 326 «Про укладення договорів участі в утриманні будинку та прибудинкової території», в якому зазначається, що орендарі та власники нежитлових приміщень у житлових будинках зобов'язані укласти договори участі в утриманні будинку і прибудинкової території з позивачем. Не дивлячись на це, як зазначає позивач, відповідач не виконує свій обов'язок брати участь в утриманні будинку і прибудинкової територій, укласти відповідний договір і сплачувати щомісячні платежі. Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти ради, прийняті в межах наданих їй повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд винести рішення, яким вважати укладеним договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.05.14р. № 69/ОЕР між позивачем та відповідачем, в редакції, наданій позивачем та підготовленій на основі Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.09р. № 529.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідач зазначає про те, що позивач безпідставно посилається не те, що останнього було визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у місті Вільногірську, на підставі рішення виконавчого комітету Вільногірської міськради № 3 від 20.01.10р. Однак зазначене рішення визначає позивача як виконавця вищезазначених послуг лише для населення приватного сектору міста. Інші рішення уповноважених органів місцевого самоврядування міста, які б визначали позивача як виконавця обумовлених житлово-комунальних послуг - відсутні.

Рішення виконкому Вільногірської міськради №326 від 19.08.09р., як вважає відповідач, також не визначає позивача виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових для власників нежитлових приміщень у житлових будинках міста.

Таким чином, посилаючись на положення ст.ст. 19, 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді в залежності від їх функціонального призначення, який був затверджений наказом № 60 від 25.04.05р. Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства відповідач зазначає про те, що позивачем по справі не надано відповідного рішення органу місцевого самоврядування м.Вільногірська, про визначення позивача виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Крім того, відповідач вважає, що позивач фактично не є виконавцем всіх послуг, що передбачені тарифом, визначеним рішенням Виконкому Вільногірської міської ради № 57 від 18.02.09р. для належного відповідачу приміщення у АДРЕСА_2. Даний факт зазначено у рішенні суду від 19.02.14р. по справі №904/9447/13. При розгляді вказаної справи, позивач засвідчив факт того, що для виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у м.Вільногірську ним залучаються підрядники. Позивач не надав доказів належності будинку, утримання його на балансі та технічний паспорт.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що у відповідача відсутній обов'язок щодо укладення спірного договору саме з позивачем, оскільки він не визначений у законному порядку виконавцем обумовлених послуг та фактично не виконує такі послуги та не є власником житлових будинків.

Також відповідач звертає увагу, що процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін. Так, відповідач 05.05.14р. отримав проект спірного договору №69/ОЕР від 01.05.14р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (надано позивачем). В межах місячного терміну, передбаченого ч. 5 ст.26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», відповідач 02.06.14р. повернув позивачеві вказаний проект договору з обґрунтованим протоколом розбіжностей. Позивач не погодив запропоновані зміни, свою позицію обґрунтовує тим, що проект спірного договору відповідає типовому договору. Однак, з такою позицією позивача погодитись не можна, оскільки запропоновані відповідачем доповнення до договору не суперечать закону, конкретизують умови договору, мають правове обґрунтування і визначені відповідачем істотними:

- Відповідачем не погоджено пункт 2 спірного договору, запропоновано його конкретизувати в часті визначення даних про періодичність та строки надання кожного виду послуг обумовлених тарифом, оскільки ні договір ні додаток до нього не містять таких відомостей. Відповідачем самостійно умови такого додатку не запропоновані, оскільки їх повинен визначити Виконавець послуг. Також, запропоновано оформити «Тариф, його структура, періодичність та строки надання послуг», на які йдеться посилання у п.2 договору, належним чином як додатки до договору. Дані пропозиції, як вважає відповідач, на підставі ст. 638 ЦК України, ч. 2 ст. 180 ГК України, п.п. 7 ч. 2 ст. 21, ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» є правомірними.

- Відповідачем також було запропоновано доповнити п. 13 договору підпунктом 11 наступного змісту: « 11. Щомісячно разом із рахунком на оплату надавати Споживачу перелік фактично наданих послуг за розрахунковий місяць, з позначенням субпідрядних організацій, якими виконувались окремі види послуг». Пункт 7 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» істотною умовою визначає обумовлення у договорі порядку контролю та звіту сторін, а також п.п.4 ч. 2 ст. 21 Закону відносить такі дії до обов'язків Виконавця.

- Крім того, відповідачем було запропоновано доповнити п.13 договору підпунктом 12 наступного змісту: « 12 Надавати на кожен календарний рік план-графік проведення поточних, капітальних ремонтів та технічного обслуговування щодо будинку визначеного в п.1 цього договору». Дана умова є для відповідача істотною і обумовлена положеннями Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.05р. N 76.

- Також, відповідачем у відповідності до п.п. 8, 10, 12 ч. 1, ч.2 ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», з метою визначення істотних умов договору, на наявність яких вказує закон, запропоновано оформити у якості додатків до спірного договору «Тариф, його структура, періодичність та строки надання послуг», «Порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг за кожним видом», «Порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту)», «Порядок здійснення ремонту». Відповідачем самостійно умови таких додатків не запропоновані, оскільки їх повинен визначити Виконавець послуг.

Враховуючи вищевикладене, відповідач зазначає про те, що запропоновані ним положення не змінюють умови типового договору, а конкретизують його умови, відповідно до вимог ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Також, запропоновані умови є істотними, вони не суперечать діючому законодавству і відповідач бажає досягти згоди за ними. Задоволення пропозицій відповідача забезпечать дотримання його інтересів як споживача, зокрема, щодо контролю якості та повноти наданих послуг. Оскільки сторонами не було погоджено істотні умови спірного договору, підстави вважати договір укладеним - відсутні.

Крім того, відповідач зазначає про те, що позивачем запропоновано надання послуг відповідно до затвердженого у 2009 році рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, який було розроблено на підставі нормативів які втратили на сьогоднішній день чинність. Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМ України від 01.06.11р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідач вважає, що встановлені тарифи не відповідають принципам відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості; відповідальності виконавців/виробників за недотримання вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил (ст. 30 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»). Таким чином, відповідач ввадаж, що позивач відповідно до ст.ст. 21, 22 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» повинен переглянути структуру тарифу на дані послуги та привести його у відповідність до норм діючого законодавства, щоб кількісні показники повністю відповідали послугам, які фактично позивач може надати по вказаному у договорі будинку. При цьому необхідно врахувати вимоги діючого на даний час законодавства, в тому числі з забезпеченням дотримання вимог Правил утримання будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.205р. № 76.

Позивач вважає, що обставини та доводи, наведені відповідачем у відзиві, не відповідають дійсності та не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з наступних причин.

По-перше, відповідачем безпідставно зроблено висновок, що рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради № 3 від 20.01.10р. визначає позивача виконавцем послуг лише для населення приватного сектору, в дійсності, даним рішенням встановлюється, що позивач є виконавцем послуг: а) будинків і споруд та прибудинкових територій; б) вивезення твердих побутових відходів від населення приватного сектору міста. Це є зрозумілим виходячи як з назви самого рішення, так і з його тексту, зокрема п. 2, 3 рішення. До того ж, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій надаються лише мешканцям багатоквартирних будинках, мешканці приватного сектору самостійно та на власний розсуд обслуговують свої домоволодіння та прилеглі території, а в органів місцевого самоврядування немає жодних законодавчих підстав встановлювати виконавця цих послуг та затверджувати тариф. Не є підставою для відмови від укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій також той факт, що для надання даних послуг позивач в окремих випадках залучає субпідрядників. Вказані дії не суперечать чинному законодавству та є звичайною практикою у даній сфері господарства.

По-друге, направлений відповідачу договір був складений на основі Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.09р. № 529, та повністю відповідає йому. В ньому врегульовані усі істотні умови, а стосовно додаткових питань, які можуть виникати при виконанні договору, сторони повинні керуватися нормами чинного законодавства, зокрема Законом України «Про житлово-комунальні послуги», наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.05р. № 76 «Про затвердження правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», а також державними нормами та стандартами.

По-трете, перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які передбачені договором від 01.05.14р. № 69/ОЕР, вказаний у рішенні виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 18.02.09 р. № 57 «Про встановлення тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для орендарів та власників нежитлових та житлових приміщень», яке є додатком до договору та направлялося відповідачу разом з договором. Всупереч доводам відповідача, дане рішення є чинним та дійсним на даний час, воно не скасоване та не визнано недійсним у встановленому порядку. Інші рішення щодо встановлення тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій органами місцевого самоврядування після 02.02.09р. не приймалися, що свідчить про необхідність сторін договору керуватися саме вказаним рішенням. Прийняття нових законодавчих та нормативно-правових актів на державному рівні не зобов'язує органи місцевого самоврядування переглядати тарифи та скасовувати прийняті раніше рішення.

Крім цього, пункт 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМУ від 01.06.11р. № 869, на який посилається відповідач у відзиві, повністю відповідає за змістом п. 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМУ від 12.07.05р. № 560. Таким чином, прийняття нових порядків формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ніяким чином не вплинуло на чинність рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 18.02.09р. № 57 та не звільнило відповідача від обов'язку укласти договір та оплачувати надані послуги.

По-четверте, позивач звертає увагу суду на те, що спір щодо укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між позивачем та відповідачем вже розглядався господарськими судами всіх трьох інстанцій та рішення було винесено на користь позивача. Однак 31.12.13р. термін дії укладеного договору закінчився, що стало причиною повторного звернення позивача до суду з позовом до відповідача.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно п. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим лише для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При цьому, при укладенні господарських договорів, відповідно до п .4 цієї норми, зміст договору визначається на основі, зокрема: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно з п. 3 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Відповідно до п. 4 ст. 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Згідно з п. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів.

Утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за змістом ст.1, п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є одним із видів комунальних послуг.

В силу ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

При цьому, ч. 2 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Виконавцем, згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Таким чином, в силу ч. 2 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідач може укласти відповідний договір з виконавцем, яким є в даному випадку позивач.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Статтею 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлено, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Проект договору № 69/ОЕР від 01.05.14р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визнається судом таким, що підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Господарський суд також бере до уваги те, що:

- 18.02.09р. рішенням Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 57 були встановлені тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для орендарів та власників нежитлових та житлових приміщень.

- Відповідно до рішення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 326 від 19.08.09р. орендарі та власники нежитлових та житлових приміщень повинні укласти договір участі в утриманні будинку та прибудинкової території з позивачем; позивач повинен здійснювати нарахування плати за послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій для орендарів та власників нежитлових та житлових приміщень згідно тарифів, встановлених рішенням виконкому від 18.02.09р. № 57.

- Рішенням Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 3 від 20.02.10р. визначено позивача виконавцем послуг з утриманням будинку і прибудинкової території, з вивезення твердих побутових відходів від населення приватного сектору міста.

Вищезазначені рішення органу місцевого самоврядування є чинними та дійсними на даний час, вони не скасовані та не визнані недійсними у встановленому порядку.

Господарський суд вважає, що саме позивача визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у м. Вільногірську на підставі рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 20.01.10р. № 3 «Про визначення виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та з вивезення твердих побутових відходів від населення приватного сектору міста». Таким чином, відповідач фактично є споживачем житлово-комунальних послуг, які надає позивач.

Крім того, господарський суд вважає, що не є підставою для відмови від укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій також той факт, що для надання даних послуг позивач в окремих випадках залучає субпідрядників. Вказані дії не суперечать чинному законодавству та є звичайною практикою у даній сфері господарства.

Господарський суд також бере до уваги той факт, що інші рішення щодо встановлення тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій органами місцевого самоврядування після 02.02.09р. не приймалися, що свідчить про необхідність сторін договору керуватися саме вищевказаним рішенням щодо тарифу на послуги.

З аналізу вище наведених положень законодавства України та рішень органів місцевого самоврядування, які на даний час є чинними та дійсними, вбачається, що запропонований позивачем договір є обов'язковим до укладання в силу закону та фактичних обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 26.10.10р. у справі № 5/157-10.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що сторони не позбавлені можливості у подальшому вносити зміни до основного договору шляхом укладання додаткових угод.

З огляду на вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 67 179, 181 Господарського кодексу України, ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Вважати укладеним договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.05.2014 р. № 69/ОЕР між комунальним підприємством «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (51700, Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вул. Ленінського Комсомолу, буд. 53, код ЄДРПОУ 36489096) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (51700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), в редакції, наданій Комунальним підприємством «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області та підготовленій на основі Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 529.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (51700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (51700, Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вул. Ленінського Комсомолу, буд. 53, код ЄДРПОУ 36489096, р/р № 26002060243574 у Вільногірському відділенні ДРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) витрати по сплаті судового збору у розмір 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.)

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 11.08.14р.

Суддя Н.Е. Петренко