№ 40075, 17.07.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.06

Справа №АС13/321-06.

За позовом Сумського обласного відділення фонду України соціального захисту інвалідів

До відповідача Відкритого акціонерного товариства “Центроліт”

Про стягнення 40 803 грн. 95 коп.

Суддя ЛИХОВИД Б.І.

Представники:

від позивача : Груздо Т.С

від відповідача: Долгальова Л.В.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 40803 грн. 95 коп., що становить розмір штрафних санкцій за нестворені робочі місця в 2005р. відповідно до вимог ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що проти позову заперечує , посилаючись на те, що органами центру зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення та Відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів, інваліди для працевлаштування не направлялись, так само як і не було безпосереднього звернення інвалідів на підприємство для працевлаштування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази для вирішення справи по суті, суд встановив:

Відповідно до ст.4 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року №875-ХІІ(далі Закон) зі змінами та доповненнями, діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, соціально-побутових і соціальне-психологічних умов для задоволення їх здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.

Статтею 19 даного Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік у кількості 1 робочого місця.

Підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від Форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша ніж установлена нормативами зазначеними вище, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом (ч.1 ст.20 Закону).

Відповідач в повному обсязі не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, чим порушив вище зазначені вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”. І крім того, не перерахував встановлені Законом штрафні санкції за нестворені робочі місця.

Так, згідно, звіту про зайнятість інвалідів за 2005 рік, середньооблікова чисельнісь штатних працівників облікового складу підприємства становила 1107 чоловік.

Норматив числа робочих місць для працевлаштування інвалідів (у відповідності з вимогами чинного законодавства) для відповідача становить 44 робочих місць, фактично в 2005 році відповідачем були створені лише 39 робочих місця для працевлаштування інвалідів.

Отже відповідачем не виконано норматив по створенню 5 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

Відповідачем не додано до матеріалів справи відповідних доказів щодо створення 5 робочих місця для працевлаштування інвалідів.

Заперечення відповідача судом не приймаються оскільки як вбачається з матеріалів справи, Сумським міським центром зайнятості до суду надано довідку за №04-17/1329 від 14.07.2006р. в якій зазначено, що протягом 2005 року підприємством – ВАТ “Центроліт” надавались до міського центру зайнятості звіти “Про наявність вільних місць (вакантних посад) та потребу у працівниках” за формою 3-ПН. Згідно звітів було заявлено 178 вакансій, але без зазначення вакансій для інвалідів у графі 4 звіту про наявність вакансій. Заповнення графи 4 форми з-ПН (категорії громадян відповідно до квоти, а також пенсіонери, учні, студенти, інваліди) є підставою для направлення інвалідів на заявлені вакантні місця. Тому, відповідачем фактично не надано доказів щодо інформування центру зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення та відділення Фонду про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 р. затверджені Положення про робоче місце інваліда та Порядок працевлаштування інвалідів.

Розмір середньомісячної оплати на підприємстві за 2005 рік становив 8 160 грн. 79 коп. Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачу 40803 грн. 95 коп. штрафних санкцій за нестворені 5 робочих місця для працевлаштування інвалідів в 2005 році.

Доказів сплати боргу в сумі 40 803 грн. 96 коп. відповідач не подав, тому вимоги позивача обґрунтовані, правомірні і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Центроліт” (м.Суми, вул.Брянська, 1, рах.26004001309909 в АКБ “Райфайзенбанк Україна” м.Київ, МФО 300528, код 00217875) на користь Сумського обласного відділення фонду України соціального захисту інвалідів (м. Суми, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 23636315) 40 803 грн. 95 коп. штрафних санкцій за нестворені робочі місця у 2005 р.

Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного господарського суду. Заява про апеляційне оскарження подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.