Решение № 40072641, 05.08.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.08.14р. Справа № 904/4913/14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 255 946 грн. 26 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Чумак Н.В.- представник, дов. від 08.01.2014р. б/н;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 255 946 грн. 26 коп., що складає 182 302 грн. 77 коп. - заборгованості, що виникла на підставі договору від 01.09.2013р. №01/10-81/13Ш, 15 097 грн. 26 коп. - пені, 38 631 грн. 72 коп. - проценти річних та 19 914 грн. 51 коп. - інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позовну заяву та інших витребуваних документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2013р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфатех", як продавцем, та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як покупцем, було укладено Договір поставки №01/10-81/13Ш (надалі - Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити шини на транспортні засоби, іменовані в подальшому „товар".

Згідно з пунктом 1.2 Договору поставки вид товару, номенклатура, асортимент, загальна кількість, розмір партій, ціна за одиницю, загальна вартість партії відображаються у видатковій накладній.

У пункті 2.2 Договору поставки сторони узгодили, що приймання товару відбувається шляхом підписання сторонами видаткової накладної.

Загальна сума договору складає суму усіх видаткових накладних, підписаних до даного договору; ціна на товар є договірною і відображується у видатковій накладній; ціна на товар виражається у національній валюті України - гривні і складає еквівалент суми в доларах США по міжбанківському курсу на день підписання сторонами видаткової накладної (пункти 3.1-3.3 Договору поставки).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 191 430 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними: від 19.09.2013р. №2254 на суму 28 416 грн. 00 коп. (а.с.15); від 30.09.2013р. №2457 на суму 37 728 грн. 00 коп. (а.с. 16); від 17.10.2013р. №2622 на суму 24 578 грн. 00 коп. (а.с. 17); від 30.10.2013р. №2773 на суму 12 220 грн. 00 коп. (а.с. 18); від 12.11.2013р. №2899 на суму 67 928 грн. 00 коп. (а.с.19); від 15.11.2013р. №2945 на суму 20 560 грн. 00 коп. (а.с. 20).

Відповідно до пункту 5.2 Договору поставки платіж за товар здійснюється покупцем протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання видаткової накладної в сумі, зазначеній у видатковій накладній.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач повинен був оплатити за товар, поставлений згідно накладних від 19.09.2013р., від 30.09.2013р., від 17.10.2013р., від 30.10.2013р., від 12.11.2013р. та від 15.11.2013р. відповідно до 19.10.2013р., до 30.10.2013р., до 16.11.2013р., до 29.11.2013р., до 12.12.2013р. та до 15.12.2013р.

Як вбачається відповідачем до звернення з позивача з позовом до суду було частково погашено заборгованість у загальній сумі 66 144 грн. 00 коп., про що свідчить додана до матеріалів справи банківська виписка (а.с. 23).

У пункті 3.4 Договору поставки сторони домовились, що оплата товару здійснюється (частинами або повністю) у національній валюті України - гривні; у випадку зміни міжбанківського курсу долара США до гривні з моменту підписання даного договору до моменту оплати більше, ніж на 1%, оплата здійснюється відповідно до наведеної нижче формули, за вирахуванням проведених раніше платежів: S=Z x А1 гривень, де S - ціна товару на момент оплати, Z - узгоджена сторонами у видатковій накладній ціна товару (USD), А1 - міжбанківський курс гривні до долара США на момент здійснення оплати товару.

Як вбачається з моменту підписання Договору до дати складання позовної заяви в суд курс долара США до гривні змінився в сторону збільшення більше, ніж на 1%, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням пункту 3.4 Договору становить: за накладною від 17.10.2013р. №2622 - 35 891 грн. 68 коп.; за накладною від 30.10.2013р. №2773 - 17 847 грн. 26 коп.; за накладною від 12.11.2013р. №2899 - 98 594 грн. 53 коп.; за накладною від 15.11.2013р. №2945 - 29 969 грн. 24 коп., а всього - 182 302 грн. 71 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У пункті 6.2 Договору поставки сторони домовилися, що у випадку прострочки здійснення оплати за товар покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки, від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу; якщо прострочка оплати товару складає більше 5-ти робочих днів, покупець додатково зобов'язаний оплатити відсотки у розмірі 40% річних від загальної заборгованості за даним договором за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, пеня з урахуванням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України після перерахунку становить 9 333 грн. 09 коп. (з 31.10.2013р. по 16.06.2014р.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, після перерахунку інфляційні нарахування становлять 15 190 грн. 69 коп. (з грудня 2013 року по червень 2014 року), а річні з урахуванням пункту 6.2 Договору поставки 26 557 грн. 75 коп. (з 31.10.2013р. по 23.06.2014р.).

При цьому базою нарахування пені, інфляційних нарахувань і річних суд вважає заборгованість, що виражається у гривні за ціною поставки, а не заборгованість, перерахована з урахуванням збільшеного курсу долара США, як зазначає позивач, оскільки зазначене перерахування по курсу долара США повинно відбуватися на момент оплати (позивачем здійснено на момент звернення з позовом до суду), у період же прострочення за умовами Договору поставки перерахування по курсу долара США не відбувається.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтею 49, статтями 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50017, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова-1; ідентифікаційний код 35203852) 182 302 грн. 71 коп. - заборгованості, 9 333 грн. 09 коп. - пені, 15 190 грн. 69 коп. - інфляційних нарахувань, 26 557 грн. 75 коп. - річних та 4 667 грн. 68 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„06„ серпня 2014р.