Постановление суда № 40034113, 31.01.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/742/14-ц

Провадження № 4-с/369/11/14

У Х В А Л А

іменем україни

31 січня 2014 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про забезпечення позову у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, заінтересована особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 41512139 від 20 січня 2014 року та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні знаходиться дана цивільна справа.

Одночасно з поданою скаргою Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» подав заяву про забезпечення позову, посилаючись на те, що через винесення державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області виконавчого листа по справі № 2-474/10 від 19 липня 2013 року, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та майновим інтересам ПАТ КБ «Приватбанк», оскільки в ході виконавчого провадження з рахунків ПАТ КБ «Приватбанк» можуть бути списані грошові кошти в сумі 485 736,53 грн..

Враховуючи викладене, ПАТ КБ «Приватбанк» просив заборонити Жовтневому ВДВС Дніпропетровського МУЮ здійснювати будь-які виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 2-474/10 від 19 липня 2013 року про зобов'язання ПАТ КБ «Приватбанк» повернути ОСОБА_1 483 699,34 грн. та стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 2037,19 грн., та зупинити стягнення на підставі виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 2-474/10 від 19 липня 2013 року

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суддя дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову заявник просить суд вжити заходів щодо заборони вчиняти будь-які дії з примусового виконання виконавчого документа та зупинення виконання виконавчого документу, виданого на виконання судового рішення, посилаючись на те, що державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ було неправомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки строк пред'явлення виконавчого листа був пропущений. В даній заяві заявник керується вимогами ч. 1 ст. 151, п. п. 2, 6 ч. 1, ч. 2 ст. 152 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 37, 38 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені виключні обставини, що зумовлюють зупинення виконавчого провадження.

В даному випадку, на розгляді суду знаходиться скарга на рішення, дії, бездіяльність державного виконавця, тому суд не вбачає підстав для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 2-474/10 від 19 липня 2013 року, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області, оскільки заявлені вимоги про забезпечення позову не можуть бути розглянуті судом, а належить до компетенції державного виконавця.

Також суд не вбачає підстав для здійснення заборони будь-яких виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа.

За таких обставин вважаю, що заява Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про забезпечення позову у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, заінтересована особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 41512139 від 20 січня 2014 року та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Л. М. Ковальчук