№ 40001201, 30.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року Справа № 910/1481/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Ходаківської І.П.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 у справіГосподарського суду міста Києваза позовомТОВ "Манхеттен"доДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"простягнення заборгованостів судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Кисельов Ю.Ф. (дов. від 01.02.14 № 6),

відповідача: Кузікова А.С. (дов. від 14.02.14 № 650-ню),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 17.03.2014 господарського суду м. Києва. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 169554,84 грн. основного боргу, 3744,14 грн. пені та судовий збір в розмірі 3465,82 грн.

Постановою від 25.04.2014 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ДТГО "Південно-західна залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали оскаржувані судові рішення, відповідно до умов договору підряду від 09.07.2013 р. № ПЗ/НРП-131473/НЮ, укладеного між ДТГО "Південно-Західна залізниця" та ТОВ "Манхеттен", останнє взяло на себе зобов'язання надати послуги, пов'язані з обстеженням, оцінкою технічного стану та паспортизацією будівель та споруд, виготовити технічні паспорти будівель, здати результат робіт у встановлений умовами цього договору термін, а Залізниця як замовник - надати проектну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Згідно п. 2.1 договору та протоколу узгодження договірної ціни, вартість робіт по договору підряду складає 209554,84 грн. в.т.ч ПДВ.

Відповідно до п. 6.1 договору, розрахунки між сторонами проводяться після підписання акту задачі-приймання роботи не пізніше 15 банківських днів.

Пунктом 8.3 договору встановлено зобов'язання замовника у випадку прострочення терміну оплати платежів, вказаних у п. 6.1 договору сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від простроченої суми за кожний день прострочення.

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2013 р. (п. 11.1 договору).

На виконання зазначеного вище договору та погодженого між сторонами календарного плану робіт, позивач виконав роботу з обстеження, оцінки технічного стану та підготовки матеріалів для заповнення паспортів технічного стану будівель і споруд замовника, які було прийнято відповідачем, що підтверджується актами здачі-приймання за договором та накладної про передачу науково-технічної документації від 18.11.2013 р.

Свої зобов'язання за договором замовником виконано частково, сплачено у жовтні 2013 року 40000,00 грн., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість на суму 169554,84 грн., що і стало підставою для звернення ТОВ "Манхеттен" з позовом у даній справі.

Судами враховано, що заборгованість у зазначеній вище сумі підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2014 р., підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

З огляду на зазначене вище, приписи ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 525, 526, 549 ЦК України, вмотивованим є висновок судів про стягнення з відповідача заборгованості, а також передбаченої п. 8.3 договору пені в розмірі 3744,14 грн. оскільки, як вірно зауважено судами, акт здачі-приймання науково-технічної продукції, проектної продукції за договором від 09.07.2013 р. на суму 169554,84 грн. складено 18.11.2013 р., а відтак, датою початку нарахування пені є 04.12.2013 р., а не 19.10.2013 р. як зазначав позивач.

З врахуванням зазначеного вище, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 22.04.2014 р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/1481/14 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Ходаківська І.П.