Решение № 39964898, 31.07.2014, Приморський районний суд Запорізької області

Справа № 2/326/292/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2014р. м.Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Булашева Р.Л.,

при секретарі Донєвої О.О.,

за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, представників відповідача Пінчук І.В., Курдюкової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_6 до Аграрної приватної фірми «Істок» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

встановив:

10.06.14р. позивачі звернулись до суду з вказаними позовами, які було об'єднано в одне провадження.

В судовому засіданні на позовах наполягали, вказуючи, що є працівниками АПФ «Істок», та з травня 2013р. їм не виплатили зарплатню.

Представник відповідача заперечили тим, що ці особи на роботу не зя'вляються, трудові книжки вони забрали, печатка та установчі документи було втрачено в 2011р., про що є публікація в газеті «Запорізька правда» від 17.11.11р., то ж надані довідки та штатний розпис позивачами - є недійсними.

Суд дослідивши докази по справі дійшов наступних висновків.

Позивачами подано як докази, штатний розпис АПФ «Істок», де визначено працівників підприємства: директор ОСОБА_10, головний бухгалтер ОСОБА_11, в.о. директора ОСОБА_6, механік ОСОБА_4, охоронці: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 ( а.с. 5 т.1). Цей документ затверджено директором ОСОБА_10 01.01.13р. та є відбиток прямокутної печатки АПФ «Істок», код ЗКПО 20472623. Як вбачається з зібраних судом документів, за довідкою Державної реєстраційної служби, зареєстровано юридичну особу: аграрна приватна фірма «Істок», скорочено - АПФ «Істок». Адреса підприємства: с.Борисівка вул.Річна № 10 Приморський район. Засновник - ОСОБА_12, керівник ОСОБА_13 Дати первинних записів про реєстрацію юридичної особи: 10.09.93р., 11.08.07р. Зареєстрованою, юридична особа із кодом 26249642 - в Реєстрі не значиться ( т.1 а.с. 116-117). Надано статут АПФ «Істок» зареєстрований 15.05.12р. який підтверджує цю інформацію ( т.1. а.с. 124-130). За наказом № 8-к від 28.05.14р. призначено власником в.о. директора АПФ «Істок» Пінчук І.В., про що є витяги з відповідних реєстрів ( т.1 а.с. 120-123). Крім того, відповідачем в судовому засіданні надано довідку та додані до неї документи, в яких вказано, що штатний розпис на підприємстві було затверджено: 30.12.12р. (директор, юрисконсульт, 4 охоронця), потім переглянуто 08.01.14р. (директор, гол. інженер, юрисконсульт, тракторист-машиніст, 4 охорнці). ( т.1 а.с. 137). З доданих інших документів випливає, що позивачів в 2013-2014р.р. на АПФ «Істок» не табелювали, їх посади займали інші особи, і штатний розпис не відповідає тому, який надано позивачами. Зарплатня, зазначена в позові щодо усіх позивачів, також не відповідає цим документам. З цього суд робить висновок, що наданий доказ - штатний розпис від 01.01.13р. не може бути визнано доказом за вимогами ст. 59 ЦПК, так як він має реквізити що суперечать установчім документам юридичної особи, підписаний не керівником підприємства, не містить повного штатного розпису, який існує на підприємстві, то ж не може бути визнаний допустимим.

Щодо копії довідки перевірки АПФ «Істок» Управлінням праці та соцзахисту населення від 29.11.12р. № 79, то суд вбачає, що цей доказ є дещо суперечливим, так як зазначає, що перевірку проведено на підприємстві із кодом - 26249642, якого не існує в Реєстрі, як це встановлено судом, директором підприємства зазначено ОСОБА_14 В довідці є посилання на адресу підприємства: с. Борисівка вул.. Річна 10, на затверджений статут від 15.05.12р., проте вказується, що директора призначено 03.04.12р., тобто до затвердження статуту. Охоронцями працюють: ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_16 ОСОБА_17, ОСОБА_18, - тобто не особи позивачі, та які вказані в штатному розписі від 01.01.13р. Однак, зазначено, що при перевірці, громадяни: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 , які подали свої трудові книжки, де міститься запис про прийняття їх на роботу в АПФ «Істок», однак записів про звільнення в трудових книжках немає ( т.1. а.с. 7-8). Окрім того, суду надано для огляду трудові книжки позивачів, де зазначено, що вони прийняті на роботу на АПФ «Істок»: ОСОБА_6 02.07.2008р. наказ №36-к (заступник директора), ОСОБА_3 01.05.2010р. наказ №5-к (охоронець), ОСОБА_2 25.02.2009р. наказ № 4-к (охоронець), ОСОБА_5 01.08.2002р. наказ № 7-к (охоронець), ОСОБА_4 28.01.2004р. наказ № 1к (механік), ОСОБА_1 31.07.2002р. наказ № 7-к (охоронець), ОСОБА_10 18.01.2002р. наказ № 14 (директор). Суд вбачає, що дійсно, запису про їх звільнення з займаних посад немає. Відповідачем не надано доказів існування наказу про звільнення цих осіб з посад, які зазначено в трудових книжках. То ж суд вбачає, що хоча позивачі відсутні в штатному розпису який затверджено у встановленому порядку в АПФ «Істок», проте у відповідності до вимог глави ІІІ КЗпП України звільнення працівників з підприємства не здійснено. Той факт, що позивачі не виходять на роботу, та на займаних ними раніше посадах працюють інші особи - не є підставою вважати доводи позивачів про продовження існування трудових відносин із підприємством недоведеними. Дотримання вимог трудового законодавства щодо звільнення працівників у відповідності до закону покладається на власника підприємства.

Стосовно доведення правильності розрахунку суми що підлягає стягненню, суд приходить до наступних висновків.

До позовів додано довідки про стан заборгованості працівників в АПФ «Істок» виходячи із суми місячного заробітку за період травень 2013р. по травень 2014р.: ОСОБА_10- 6000 грн., ОСОБА_6 - 5500 грн., ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5- 1455 грн., ОСОБА_4 - 1955 грн.( т.1 а.с. 4). При цьому, ОСОБА_2 в довідці не відображено, хоча в штатному розпису він включений на суму 1455 грн. ( а.с. 5 т.1).

Такі довідки не підписані головним бухгалтером, не скріплені печаткою підприємства, та не співпадають по сумам посадових окладів із доданих відповідачем наказів про затвердження штатних розписів на 2013-2014р.р. В цих довідках не наведено розрахунку обов'язкових платежів, які повинні відраховуватись з виплаченої зарплатні працівників. Тому суд вважає, що наведені довідки не можуть слугувати доказами правильності розрахунку за вимогами ст. 59 ЦПК. Однак, за ст.. 110 КЗпП власник повинен інформувати працівника про розмір зарплатні,, та видавати довідку про стан заборгованості, що відповідачем не дотримується щодо позивачів.

Тому, з дослідженого, суд вважає що, права позивачів підлягають задоволенню частково, так як відповідачем не дотримуються вимоги за ст.ст. 110, 115 КЗпП, щодо відповідного розрахунку та строків виплати зарплатні. Так як присудженням конкретних сум позивачам суд порушить законність та правильність розрахунку заборгованості, не буде враховано обов'язкові платежі з цих сум, а відповідачем суду не надано належного розрахунку заборгованості, то суд вважає за можливе зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

Сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь держави. Суд застосовує ст. 367 ЦПК щодо негайного виконання рішення тільки у межах платежів за 1 місяць, щодо іншого терміну, то застосовує ст. 217 ЦПК для забезпечення прав позивачів, та встановлює певний строк для виконання рішення.

Керуючись ст.ст. 95, 110, 115, КЗпП, ст.ст. 7, 8, 10, 209, 214, 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позови задовольнити частково.

Зобов'язати аграрну приватну фірму «Істок» код 20472623, провести нарахування заборгованості по заробітної платні за період: 01 травня 2013р. - 01 травня 2014р., працівникам: ОСОБА_6 (заступник директора), ОСОБА_3 (охоронець), ОСОБА_2 (охоронець), ОСОБА_5 (охоронець), ОСОБА_4 (механік), ОСОБА_1 (охоронець), ОСОБА_10 (директор), з урахуванням всіх обов'язкових платежів, які підлягають сплаті відповідно до діючого законодавства, з урахуванням посадових окладів затверджених на цей період в АПФ «Істок», а щодо посад, які не включено в штатний розпис -за сумами середнього заробітку таких посад для даної місцевості, з урахуванням індексації в порядку ст.. 95 КЗпП України, та виплатити нараховані суми заборгованості, за виключенням обов'язкових платежів, вказаним особам в строк - один місяць з дати набрання чинності цим рішенням.

Допустити негайне виконання цього рішення щодо усіх позивачів в розмірі заборгованості в 1 місяць.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з АПФ «Істок» на користь держави судового збору 243 грн. 60 коп.

Оскаржити рішення можливо до апеляційного суду Запорізької області, через Приморський районний суд на протязі 10 діб.

Суддя Р.Л. Булашев

Копія вірна: суддя Р.Л. Булашев

31.07.2014