Постановление суда № 39961397, 28.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

іменем України

28 березня 2013 року

справа № 2а/0470/8403/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року

у справі № 2а/0470/8403/11

за позовом приватного підприємства «Оліагроторг»

до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська

про визнання незаконним та скасування акту перевірки в певній частині,–

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року приватне підприємство «Оліагроторг» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій щодо відображення в акті перевірки № 502/233/36367809 від 26 квітня 2011 року фактів нікчемності угод в наслідок порушення частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, зобов’язання не використовувати дані, відображені в акті перевірки від 26 квітня 2011 року щодо нікчемності угод.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії відповідача щодо викладення в акті від 26 квітня 2011 року № 502/233/36367809 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року» висновків про порушення позивачем частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України щодо недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених приватним підприємством «Оліагроторг» з контрагентами. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції – скасуванню, провадження у адміністративній справі – закриттю з наступних підстав.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська проведено позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Оліагроторг» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року, за результатами якої складено акт № 502/233/36367809 від 26 квітня 2011 року.

З висновків акту перевірки вбачається, у зв’язку з тим, що відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, укладені правочини мають ознаки нікчемності. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій посадових осіб державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо викладення в акті перевірки висновків про нікчемність угод в наслідок порушення позивачем частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України та відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання не використовувати дані, відображені в акті перевірки від 26 квітня 2011 року, суд першої інстанції виходив з того, що факти та висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження нікчемності правочинів, що суперечить нормам чинного законодавства України, при цьому, суд не має повноважень щодо встановлення факту на майбутнє.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції та вбачає наявність підстав для закриття провадження у справі, зважаючи на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем фактично оскаржується акт перевірки № 502/233/36367809 від 26 квітня 2011 року.

Однак, предметом спору в адміністративній справі не можуть бути акти перевірки, оскільки зазначені акти не є рішеннями суб’єкта владних повноважень у розумінні статей 2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов’язків у платника податків, а отже, не породжують для позивача ніяких правових наслідків, які можуть бути предметом спору.

При цьому, дії державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська по оформленню акту перевірки є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції, акт є формою фіксації і носієм податкової інформації.

Виходячи з наведеного, відсутність правових наслідків для позивача за зазначеним актом перевірки, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Керуючись пунктом 4 статті 198, статтями 203, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, –

ухвалиВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська – задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року – скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова