Постановление суда № 39958496, 12.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"12" травня 2014 р. справа № 188/322/14-а (2а/188/23/2014)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації

на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій щодо відмови здійснення перерахунку та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до трьох років та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2014 року з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації, в якому просила визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплати, відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" і ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням"- щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по 19.02.2014 року, у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, з наступним підвищенням щомісяця, року, підвищення розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, до досягнення дитиною 3-х років.

Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними рішення відповідача щодо нарахування, призначення та виплати державної грошової допомоги позивачу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по 19.02.2014 року; зобов'язати відповідача перерахувати позивачу державну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною трирічного віку, за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по 19.02.2014 року, відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" і ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням і похованням", у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, з урахуванням сум, що вже отриманні нею за вказаний період.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував змінами в статтю 15 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та статтю 43 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", які відбулися у зв'язку з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанцію відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2014 року у справі № 188/322/14-а №2а/188/23/2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації у зв'язку з народженням дитини сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»№2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 цього ж Закону передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»№ 2811-ХІІ та Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-III було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону "Про Державний бюджет України на 2010 рік" № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-III на виконання статті 45 Закону "Про Державний бюджет України на 2010 рік" № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Отже, з часу проголошення Рішення Конституційного Суду України у справі № 10-рп/2008, позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», як про те зазначив суд першої інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального права, а повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм відповідну правову оцінку, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Керуючись ст. 197, п.1 ч. 1. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації - залишити без задоволення.

Постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2014 року у справі № № 188/322/14-а №2а/188/23/2014 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна