№ 39938842, 29.07.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2014 року Чернігів Справа № 825/2291/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Скалозуба Ю.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу

за позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 997,35 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України суд вжив всі належні заходи для повідомлення відповідача про відкриття скороченого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його адресою реєстрації: АДРЕСА_1, вказаною в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та матеріалах справи. Відповідач заперечень проти позову або заяви про визнання позову, не надав. Про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів, поінформований.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, за наявності достатніх підстав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2006 ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1) зареєстровано як фізичну особу-підприємця, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і взято на облік до Чернігівської ОДПІ як платника податків.

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи визначення терміну "податкове зобов'язання", як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) та п. 109.2 ст. 109, який встановлює відповідальність платника податків за порушення законів з питань оподаткування (правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача за ФОП ОСОБА_1 з врахуванням часткової сплати боргу, рахується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 997,35 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 27.12.2013 № 0011321701 (отримано 27.12.2013, а.с. 7).

Дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку оскаржено не було, а тому сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті.

Також, суд враховує п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, яким встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

При цьому, згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Так, відповідно до п. 294.1 ст. 294 Кодексу, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої - шостої груп є календарний квартал.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до вимоги ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 17.03.2014 № 379-25 (вручено - 20.03.2014, а.с. 8). Однак передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 997,35 грн. підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

При цьому згідно з п. 8 ч. 6 ст. 1832 та ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 1832 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 160-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повнісю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 16600, ід. код НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб у сумі 997,35 грн. (дев'ятсот дев'яносто сім гривень 35 коп.) та перерахувати на р/р 31515970700530, одержувач: Одержувач - УК у Чорнігівському районі/с. Боромики/ 18050400. Банк: ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код отримувача: 38053813.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку є остаточною. Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку частини 8-10 статті 1832 та статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.О.Скалозуб