Постановление суда № 39893499, 14.07.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/1749/14-ц 14.07.2014 14.07.2014 14.07.2014

Провадження №22-ц/784/1900/14

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючої судді: Кутової Т.З.,

суддів : Буренкової К.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання: Богуславською О.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2014 року за його позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку.

Позивач зазначав, що 24 лютого 2003 року між ним та відповідачем був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу, відповідно до якого він купив у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 312 кв. м за адресою: АДРЕСА_1

Однак, своєчасно оформити право власності на земельну ділянку він не зміг, оскільки в рішенні сесії Миколаївської міської ради 2002 року № 2/15, на підставі якого відповідачу, як попередньому власнику, було видано Державний акт на право власності на землю, були допущені помилки, які виправлені рішенням сесії Миколаївської міської ради № 21/51 від 11 жовтня 2010 року. На даний час Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області у державній реєстрації його права власності на вказану земельну ділянку відмовлено.

Посилаючись на викладені обставини та положення ст.392 ЦК України, ст.ст.81, 125,126,132 ЗК України, ОСОБА_1 просив позов задовольнити та визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2014 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що судом не повно з'ясовані суттєві обставини справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування від 04 лютого 2010 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 312 кв.м.

Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу земельної ділянки від 24 лютого 2003 року ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 312 кв. м, яка розташована за вказаною адресою, цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування індивідуального житлового будинку.

Із рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень видно, що підставою відмови ОСОБА_1 у державній реєстрації є неналежне оформлення копії договору купівлі - продажу земельної ділянки та переклад довіреності, яка не завірена в нотаріальному порядку.

Наполягаючи на задоволенні позову, ОСОБА_1 посилався на те, що він не зміг оформити державний акт на право власності на землю, оскільки в рішенні сесії Миколаївської міської ради 2002 року № 2/15, на підставі якого було видано державний акт на право власності на спірну земельну ділянку відповідачу як попередньому власнику, були допущенні помилки, які виправленні лише рішенням сесії Миколаївської міської ради № 21/51 від 11 жовтня 2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів обставини, які свідчать, що відмова в реєстрації вказаного договору купівлі - продажу земельної ділянки не здійснена з вини ОСОБА_2 А тому обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 в позові.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Оскільки рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, то підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча : Судді: