Постановление суда № 39893404, 23.07.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"23" липня 2014 р. Справа № 817/1533/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Капустинського М.М.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Рожко М.М. ,

за участю представника апелянта - Ситая М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Млинівської об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" червня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне" до Млинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне" звернулося до Рівненського окружного суду з адміністративним позовом до Млинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу від 19.05.2014 року №89 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "СБЕ Україна Рівне" код ЄДРПОУ 34337505".

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.05.2014 року на підприємство з'явилися для перевірки посадові особи територіального органу доходів і зборів. Ознайомившись із наказом на проведення перевірки, позивач висловив незгоду з підставами для її проведення. Зокрема, що Товариством з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне" було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року, в якій заповнено рядок 24 - залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, що склало більше 100000,00 грн. Позивач вважав, що заповнення даного рядка декларації не надає територіальному органу доходів і зборів право на проведення перевірки з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.06.2014 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Млинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №89 від 27.05.2014 року "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "СБЕ Україна Рівне" код ЄДРПОУ 34337505.

В апеляційній скарзі Млинівська ОДПІ Рівненської області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначив, що посадові особи територіального органу доходів і зборів до позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне" не приступили. Апелянт вважає, що заповнення платником податку рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість є по своїй суті, декларуванням від'ємного значення з податку на додану вартість. Вказав, що у територіального органу доходів і зборів були усі необхідні встановлені законом підстави для проведення позапланової документальної перевірки позивача. апелянт зазначив, що норми підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України можливо тлумачити як такі, що надають контролюючому органу право проводити позапланову документальну перевірку платника податків як у разі заповнення ним рядка 19 податкової декларації, так і у разі заповнення рядка 24.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне" (надалі - ТОВ "СБЕ Україна Рівне") зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на обліку як платник податків у Млинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (а.с. 6).

19.05.2014 року позивачем подано до апелянта податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року, зареєстровану за №9028471752, у рядку 24 якої задекларовано залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на рівні 2440594,00 грн. (а.с. 16-20).

27.05.2014 року Млинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області прийнято наказ №89 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "СБЕ Україна Рівне" код ЄДРПОУ 34337505", яким вирішено на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78., п. 81.1 ст. 81, п. 82.2 ст. 82, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України провести, починаючи з 28.05.2014 року строком на 15 робочих днів, позапланову виїзну документальну перевірку платника податку з питань достовірності та правомірності декларування залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за 2013 рік та січень-квітень 2014 року (а.с. 7, 22-23).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не погодився з висновками відповідача, покладеними в основу прийняття оспорюваного рішення, вважав їх такими, що суперечать нормам законодавства.

з таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Частина 2 статті 19 Конституції України гарантує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 21.1.1, пп. 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно з абз. 2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Абзацом 4 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Зокрема, підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Гіпотеза наведеної правової норми складається з двох самостійних юридичних фактів, настання одного з яких дозволяє контролюючому органу проводити документальну позапланову перевірку платника податку на додану вартість, а саме:

- подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених розділом V Кодексу;

- подання декларації, в якій заявлено від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі, що складає більше як 100000,00 грн.

В свою чергу, пунктами 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, від'ємне значення з податку на додану вартість виникає у тому податковому періоді, в якому сума податкового кредиту з податку на додану вартість перевищує суму податкових зобов'язань платника податку.

При цьому, згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, подальше спрямування платником податку залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, яке виникло у попередніх податкових періодах, не може вважатись безпосередньо декларуванням від'ємного значення.

На користь вказаної обставини свідчать також положення Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року №678, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.12.2013 року за №2094/24626, яким затверджено форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Зокрема, даним Наказом передбачено, що у разі виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з податку на додану вартість платником податку заповнюється рядок 19 декларації.

Така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період.

Залишок від'ємного значення (після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Оскільки у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року від 19.05.2014 №9028471752 ТОВ "СБЕ Україна Рівне" не було заповнено рядок 19, суд приходить до висновку про відсутність в територіального органу доходів і зборів визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підстав для проведення документальної позапланової перевірки вказаного платника податку.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо можливості тлумачити норми підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України як такі, що надають контролюючому органу право проводити позапланову документальну перевірку платника податків як у разі заповнення ним рядка 19 податкової декларації, так і у разі заповнення рядка 24.

З цього приводу колегія суду звертає увагу відповідача на підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, яким закріплено, що податкове законодавство України ґрунтується на принципах, одним з яких є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що таке тлумачення норми підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України може призвести до ситуації надмірного податкового тиску, оскільки фактично дозволяє органам доходів і зборів проводити позапланові документальні перевірки платника податків за результатами кожного податкового періоду протягом усього часу використання ним залишку від'ємного значення з податку на додану вартість.

Представник позивача в суді першої інстанції пояснив, що платник податку відмовився розписатися у направленні на перевірку та не допустив посадових осіб Млинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "СБЕ Україна Рівне" на підставі оспорюваного наказу (а.с. 21).

Представник апелянта в суді першої інстанції акт відмови позивача у допуску до проведення перевірки суду не надав, проте визнав ту обставину, що позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "СБЕ Україна Рівне" на підставі оспорюваного наказу розпочата не була.

Оскільки на час розгляду та вирішення судом адміністративної справи правові наслідки оспорюваного наказу на проведення перевірки не є вичерпаними та з урахуванням правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 24.12.2010 року по справі №21-25а10, оскарження позивачем наказу на проведення перевірки є належним способом захисту його порушених прав, свобод та інтересів.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наказ Млинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "СБЕ Україна Рівне" від 27.05.2014 року №89 прийнятий із виходом за межі власних повноважень та без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак останній є неправомірним.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, за приписами вищевказаної статті, правильне застосування норм матеріального та процесуального права необхідне для гарантування справедливого результату судочинства та справедливого процесу його здійснення, що забезпечує такий результат. Для ухвалення обґрунтованого рішення суду необхідно правильно оцінити докази, оцінка яких здійснюється на основі внутрішнього переконання, що має бути засноване на повному, безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні доказів.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення , не встановлено. Твердження апеляційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Млинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" червня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: М.М. Капустинський

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "24" липня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне" вул.Об"їздна,2,смт.Млинів,Рівненська область,35100

3- відповідачу: Млинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Ватутіна,1,смт.Млинів,Рівненська область,35100

- ,