Решение № 39850839, 21.07.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.14р. Справа № 904/4546/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗ", м. Кривий Ріг

до Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗБУД", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Лихин М.М., дов. від 30.12.13р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "КРИВОРІЖГАЗ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗБУД" про стягнення заборгованості в розмірі 7 585,13грн., пені у розмірі 357,11грн., 3% річних у розмірі 63,41грн. та інфляційних у розмірі 682,42грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП-ПР-717 від 21.12.2012р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.28-29), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

15.07.2014р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2012р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП-ПР-717, за умовами якого постачальник зобов'язався протягом 2013 року здійснити споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач - оплатити постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.10.1. договору договір набирає чинності з дати підписання та відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2013р. та діє до 31.12.2013року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, в якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

За п.2.6. договору послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Відповідно до підпункту 5.1.5. договору постачальник зобов"язується складати та надавати на погодження споживачеві акт приймання-передачі газу.

За п.2.9. договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

11.12.2013р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, в якій встановили обсяг газу у січні 2014р. 0,500тис.куб.м, у лютому 2014р. 0,500тис.куб.м та у березні 2014р. 0,200тис.куб.м (а.с.19).

Позивач поставив відповідачу природний газ за січень 2014р. на суму 3 480,86грн., за лютий 2014р. на суму 9 588,20грн., за березень 2014р. на суму 1 044,68грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2014р., від 28.02.2014р., від 31.03.2014р., підписані сторонами без зауважень (а.с.20-22).

За п.4.1. договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу (п.4.5.2. договору).

Згідно п.4.6. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 2 до договору. Авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником планового обсягу газу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки газу (п.4.6.1. договору).

За п.4.6.3. договору у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п"ятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п.4.6.4. договору сторони домовились, що під поняттям "недоплата вартості послуг з постачання газу" вони розуміють недоплату споживачем вартості фактично спожитого понад запланований або узгоджений на розрахунковий період з постачальником обсяг газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначає позивач, підписанням актів прийому-передачі природного газу від 31.01.2014р., від 28.02.2014р., від 31.03.2014р. сторони узгодили обсяг газу у січні 2014р. 0,823тис.куб.м, у лютому 2014р. 2,267тис.куб.м, у березні 2014р. 0,247тис.куб.м.

Отже, враховуючи п.4.6.3. договору, відповідач повинен був оплатити вартість поставленого газу за січень 2014р. - до 05.02.2014р. включно, за лютий 2014р. - до 05.03.2014р. включно, за березень 2014р. - до 05.04.2014р. включно.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у розмірі 6 528,61грн.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за період з січня по березень 2014р. становить 7 585,13грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.2.2. договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно наданого позивачем розрахунку пеня за загальний період з 06.03.2014р. по 19.06.2014р. становить 357,11грн. та підлягає до стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку 3% річних за загальний період з 06.03.2014р. по 19.06.2014р. становлять 63,41грн. та підлягає до стягнення.

Згідно наданого позивачем розрахунку інфляційні за березень - травень 2014р. становить 682,42грн. та підлягають до стягнення.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач докази сплати заборгованості до суду не надав, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗБУД" (50045, м. Кривий Ріг, вул. Толстого, 67, ЄДРПОУ 03079077) на користь Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗ" (50051, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1, ЄДРПОУ 03341397) заборгованість у розмірі 7 585,13грн. (сім тисяч п"ятсот вісімдесят п"ять грн. 13коп.), пеню у розмірі 357,11грн. (триста п"ятдесят сім грн. 11коп.), 3% річних у розмірі 63,41грн. (шістдесят три грн. 41коп.), інфляційні у розмірі 682,42грн. (шістсот вісімдесят дві грн. 42коп.) та 1 827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.07.2014р.

Суддя В.І. Петрова