Постановление суда № 39845184, 06.06.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/21673/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" червня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Нестеровському Б.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - Бондар Олени Вячеславівни про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

26 травня 2014 року представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - Бондар О.В. до Дніпровського районного суду м. Києва було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до вимог якої представник просила суд: в якості забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», де б воно не знаходилося. Для розгляду та прийняття судом рішення про накладення арешту на майно відповідачів, наведено відомості про майно, що належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві приватної власності, про яке відомо позивачу: квартира АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3; ? частини квартири АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_3; квартира АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_3; квартира АДРЕСА_4, яка належить на праві власності ОСОБА_5

06 червня 2014 року вказану заяву було передано судді Катющенко В.П.

Вивчивши доводи поданої заяви, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч.3 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Разом з тим, на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв'язку з чим заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - Бондар Олени Вячеславівни про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151 - 152, 210, 293 Цивільного процесуального кодексу України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - Бондар Олени Вячеславівни про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна карга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: