Решение № 39834941, 16.07.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.07.2014 Справа № 907/484/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії", Україна, АР Крим, м.Ялта

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин Україна №1", Україна, Закарпатська область , м. Хуст

про: стягнення 116916,15 грн.

Головуючий суддя Івашкович І.В.

представники:

від позивача -Ямпольська В.П., довіреність від 01.02.2014 р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії", Україна, АР Крим, м.Ялта звернулось з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин Україна №1", Україна, Закарпатська область , м. Хуст про стягнення 116916,15 грн. , в т.ч. 101871,02 грн. основного боргу, 1285,84 грн. пені та 13759,29 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами.

Позов мотивує тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань згідно з договором (поставки) дистриб"юції №36-13 від 24.09.2013 р. з додатковою угодою до договору від 31.12.2013р. не оплатив в повному обсязі та в установлені строки ціну отриманого на підставі товаро - транспортних накладних № РН-0000597від 28.02.2014, № РН-0000598 від 28.02.2014 р., № РН -0000621 від 04.05.2014 р. товару, внаслідок чого за ним утворився борг, який станом на день звернення з позовом склав 101871,02 грн.

У зв'язку з порушенням встановлених договором строків оплати вартості отриманого товару відповідачу на підставі п. 6.2.1 нараховано пеню в розмірі 1285,84 грн. та відповідно до п.2.16 - суму 13759,29 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, явку уповноваженого представника для участі в даному судовому засіданні не забезпечив, на вимогу суду письмового відзиву на позов не подав.

Враховуючи наведене, даний спір підлягає вирішенню по суті в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними матеріалами.

Розгляд справи розпочато по суті.

Уповноваженим представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі. Посилається на наведені у позовній заяви обгрунтування позовних вимог та додані до позовної заяви документальні докази.

Представником позивача у судовому засіданні подано клопотання, згідно з яким повідомлено адресу позивача на материковій частині України: 33009, м.Рівне, вул. Млинівська,14, за якої слід здійснювати відповідні поштові відправлення по даній справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документальні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" ( Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин Україна №1" (Дистриб"ютор) укладено договір поставки (дистриб"юції) №36-13 від 14.09.2014 р. з додатковою угодою до договору від 31.12.2013р.

Відповідно до предмету укладеного договору Постачальник зобов'язався передати, а Дитриб"ютор - прийняти та оплатити ціну поставленого товару протягом 30 календарних днів після отримання товару (п.5.5 договору)

У відповідності до п.5.2 договору ціна на товар, що поставляється, вказуються у видаткових накладних та включає в себе вартість самого товару та вартість його упаковки.

Згідно з п.5.8 договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахунку Дистриб"ютором грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або, за згодою сторін, шляхом внесення готівки Дистриб"ютором в касу Постачальника з оформленням прибуткового касового ордера.

Як вбачається з поданих документів, на підставі договору поставки (дистриб"юції) №36-13 від 14.09.2014р. позивачем відвантажено, а відповідачем прийнято товар на підставі товаро - транспортних накладних № РН-0000597від 28.02.2014 р. на суму 58860,00 грн., № РН-0000598 від 28.02.2014 р., -5220,00 грн., № РН-0000621 від 04.03.2014р.- 37800,00 грн. (копії товаро - транспортних накладних додано до справи). Загальна вартість поставленого позивачем товару склала 101880,00 грн. Факт поставки товару підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних № 597 від 28.02. 2014 р, № 598 від 28.02.2014 р., №621 від 04.03.2014 р.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого товару за ним виникла заборгованість, що станом на день звернення з даним позовом склала 101871,02 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності конкретних умов та вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки в даному випадку відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов'язань не здійснив своєчасно оплату отриманого товару, заборгованість в розмірі 101871,02 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

За допущену прострочку оплати вартості отриманого товару відповідно до умов договору (п.6.3.1Договору) відповідачу за прострочення оплати з 31.03.2014 р. по 29.04.2014 р. нараховано пеню в розмірі двох облікових ставок Національного банку України від несплаченої покупцем суми в розмірі 1285,84 грн.

Перевіривши наведений в позовній заяві розрахунок пені, суд визнає вимоги в частині стягнення пені заявленими в обґрунтованому розмірі, з передбачених законом та договором підстав, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2.16 позивачем за прострочку платежів за поставлений товар нараховано відповідачу суму процентів за користування чужими грошовими коштами. Згідно розрахунку розмір нарахованої суми складає 13759,29 грн.

При аналізі та оцінці позовних вимог в частині стягнення суми 13759,29 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами суд керується правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними у прийнятих ним рішеннях за результатами перегляду справ з аналогічних правовідносин, які в силу статті 1111-28 ГПК України є обов"язовими для всіх судів України (постанова ВСУ від 01.07.2014 р. № 3-31гс14, постанова ВСУ від 01.07.2014 №3-32 гс 14), та констатує наступні висновки.

Умовами п.2.16 договору поставки (дистриб"юції) №36-13 від 14.09.2014р. передбачено, що у випадку прострочення платежу за поставлений товар згідно п.5.4 договору, дистриб"ютор сплачує постачальнику штраф за користування чужими коштами 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки платежу (п.3 ст.692, п. 2 ст. 536 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст. 692 ЦК України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ця норма є спеціальною і поширює свою дію лише на правовідносини, пов'язані з купівлею-продажем товару, або на правовідносини, до яких згідно із чинним законодавством застосовуються положення про купівлю-продаж.

В даному випадку спірні правовідносини сторін виникли з договору поставки. Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Нормами ч.3 ст.692 ЦК України фактично конкретизовано передбачений ст. 536 цього Кодексу обов'язок боржника сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за користування чужими грошовими коштами та передбачене ст. 625 ЦК України право продавця вимагати від покупця сплати 3% річних за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У розумінні зазначених норм проценти є не відповідальністю, а платою за весь час користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником. При цьому договором може бути встановлено лише інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення.

Разом із цим згідно з положеннями ст. 549 ЦК України грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов'язання, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, є пеня.

Виходячи зі змісту норм вищезазначених статей, проценти за користування чужими грошовими коштами, які за умовами договору поставки (дистриб"юції) №36-13 від 14.09.2014р. (пункт 2.16) нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов'язання, за своєю правовою природою, ураховуючи спосіб їх обчислення за кожен день прострочення, підпадають під визначення пені (частина третя статті 549 ЦК України), яка вже нарахована відповідно до пункту 6.3.1 договору в розмірі двох облікових ставок Національного банку України від несплаченої покупцем суми за кожен день прострочення за цей самий період, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином вимоги в частині стягнення суми 13759,29 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами суд вважає такими, що заявлено неправомірно.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. Стягується сума 103156,86 грн., в т.ч. 101871,02 грн. основного боргу та 1285,84 грн. пені.

За правилами ст. 49 ГПК України суд пропорційно розміру задоволених вимог (процент задоволення позовних вимог складає 88,23%) покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по сплаті судового в розмірі 2063,10 грн.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин Україна №1" (Україна, Закарпатська область , м. Хуст, вул. Колгоспна,25, корп.Д) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" (Україна, АР Крим, м.Ялта, вул. Червоних Партизан, 14, код 32362063; поштова адреса: 33009, Україна, Рівненська область, м.Рівне, вул. Млинівська,14, ) суму 103156,86 грн. ( сто три тисячі сто п"ятдесят шість грн., 86 коп.) ( в т.ч. 101871,02 грн. основного боргу та 1285,84 грн. пені) та 2063,10 грн. (дві тисячі шістдесят три грн. 10 коп.) відшкодування витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 13759,29 грн. процентів за користування чужими грошима відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 21.07.2014р.

Суддя Івашкович І.В.