№ 39833574, 16.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 910/25055/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Черкащенка М.М.

суддів: Нєсвєтової Н.М.

Вовка І.В.

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2014

та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014

у справі №910/25055/13

за позовом Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія АСКА"

до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_2

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 19760,09 грн.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Лабик Р.Р. - за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 19760,09 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2014 року у справі №910/25055/13 позовні вимоги було задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" на користь ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" 19 760,09 грн. шкоди в порядку регресу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2014 року змінено, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" на користь ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" 12112,23 грн. шкоди в порядку регресу.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково у розмірі 10210,19 грн.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 09.04.2012 року між ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" та ОСОБА_4 укладено договір СТД №2991230 страхування транспортного засобу, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Mitsubishi", 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

03.11.2012 року в м. Запоріжжі на перехресті вул. Маяковського та вул. Правди сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого позивачем транспортного засобу марки "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та транспортного засобу "ЗАЗ 110247", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, внаслідок якої автомобіль "Mitsubishi" отримав механічні пошкодження.

Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2012 у справі №0809/6284/2012 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту №1855 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Mitsubishi" від 06.12.2012, вартість відновлювального ремонту складає 21135,09 грн., вартість відновлювального ремонту та матеріальний збиток з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 13112,23 грн.

Також, судами встановлено, що між ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" та ОСОБА_2 було укладено договір у вигляді полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/9924010 строком дії з 00:00 годин 04.10.2012 року до 03.10.2013 року, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки "ЗАЗ 110247", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 50000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.

Як зазначає позивач, ним здійснено виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 20967,69 грн., в зв'язку з чим, відповідно до норм законодавства останній 15.08.2013 в порядку регресу звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 20760,09 грн., однак відповіді не отримав, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач вказував на те, що вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Mitsubishi" складає 13112,23 грн., тому враховуючи, що відшкодуванню підлягає страхове відшкодування здійснене з вирахуванням франшизи, а також оскільки позивачем було неправомірно включено суму податку на додану вартість, відповідач визнав позовні вимоги частково у розмірі 10210,19 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно звіту №1855 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Mitsubishi" складає 21135,09 грн., позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 20760,00 грн., а отже за вирахуванням франшизи стягненню підлягає сума у розмірі 19760,00 грн.

Змінюючи рішення місцевого суду та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до вимог чинного законодавства відшкодування особою, відповідальною за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, підлягає розмір понесеного матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що відповідно до звіту №1855 від 06.12.2012 складає 13112,23 грн., а тому враховуючи франшизу у розмірі 1000 грн. стягненню з відповідача підлягає 12112,23 грн.

Крім того, апеляційним господарським судом відхилено посилання відповідача на неправомірність нарахування позивачем до суми відшкодування ПДВ, оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про те, що ПДВ було враховане внаслідок оподаткування операцій із закупівлі матеріалів, необхідних для ремонту транспортного засобу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного господарського суду, вважає його правомірним та обґрунтованим, з огляду на таке.

Позивачем на підставі страхового акту, розрахунку страхового відшкодування та заяви страхувальника від 12.11.2012 року здійснено виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 20967,69 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Разом з цим, судами вірно встановлено, що згідно страхового акту №12 від 14.01.2013 року, складеного ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", та здійсненого до нього розрахунку, було визначено та призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 20760,09 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Так суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що розрахунок страхового відшкодування, згідно визначеної відповідно до звіту №1855 від 06.12.2012 вартості відновлювального ремонту транспортного засобу "Mitsubishi" здійснений відповідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до умов укладеного договору між позивачем та страхувальником.

Разом з тим, колегія суддів вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції, який змінюючи рішення місцевого суду та задовольняючи позов частково вказав на те, що відповідно до законодавства стягненню підлягає сума страхового відшкодування у розмірі понесеного матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, яка відповідно до №1855 від 06.12.2012 становить 13112,23 грн.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем в порядку регресу складає 12112,23 грн., оскільки згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/9924010 встановлено франшизу у розмірі 1000,00 грн.

Крім того, судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилено посилання скаржника на те, що з суми матеріального збитку, яка підлягає стягненню також необхідно вирахувати податок на додану вартість, оскільки в даному випадку ПДВ було враховане не у зв'язку з оподаткуванням операцій з надання послуг із страхування, як це передбачено ст. 196 Податкового кодексу, а внаслідок оподаткування операцій із закупівлі матеріалів, необхідних для ремонту транспортного засобу марки "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний господарський суд, змінюючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи частково позовні вимоги дійшов правомірних та обґрунтованих висновків, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 у справі №910/25055/13 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

І.В. Вовк