Приговор № 39821620, 15.07.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

15.07.2014

Справа № 175/2045/14-к

Провадження № 1-кп/175/76/14

Справа № 175/2045/14-к

Вирок

Іменем України

15 липня 2014 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бровченка В.В.,

при секретарі Кіктенко Л.Є.,

за участю: прокурора Ключка М.Л.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_2,

представника цивільного відповідача ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 12013040440003165 відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олонешти Суворовського району Республіки Молдова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм ТОВ «Епіцентр К», зареєстрованого та проживаючого на станції АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

25 листопада 2013 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_5, керуючи приналежними Товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (далі (ТОВ «Епіцентр К») технічно справним автомобілем «VOLVO FN 12» реєстраційний номер НОМЕР_6 з напівпричепом «SCMITZ SPR 24L-13/62E» реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався у правому ряді по проїзній частині автодороги Н-08 «Запоріжжя - Дніпропетровськ - Бориспіль» зі сторони м. Запоріжжя у напрямку м. Дніпропетровська.

Під час руху в районі 422 км + 900 м вказаної автодороги, що проходить по території Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_5 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, не переконався у безпеці свого руху, став виконувати маневр повороту ліворуч на суміжну смугу руху, по якій в цей час у попутному напрямку прямо рухався автомобіль «AUDI Q5» реєстраційний номер НОМЕР_7 під керуванням водія ОСОБА_6, в результаті чого допустив зіткнення транспортних засобів.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «AUDI Q5» ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому правої плечової кістки у

середній третині зі зміщенням відламків, рани по задній поверхні правого плеча у середній третині, відкритого осколкового перелому правої ліктьової та правої променевої кісток на межі середньої та нижньої третини, рани по задній поверхні правого передпліччя, рани на задній поверхні правого ліктьового суглобу з розвитком посттравматичної нейропатії променевого нерву праворуч і синця в проекції лівої молочної залози, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

Причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди послужили дії ОСОБА_5, який грубо порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, 10.4 Правил дорожнього руху України, які встановлюють:

- п.1.3 - «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

- п.1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п.10.4 - «Перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутнім транспортним засобам…».

Невиконання обвинуваченим ОСОБА_5 вимог пункту 10.4 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди і заподіянням потерпілій ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, вказаних у обвинувальному акті визнав повністю і пояснив, що випадково виїхав на ліву смугу, де допустив зіткнення з автомобілем «AUDI Q5», який від удару о праве переднє крило керованого ним вантажного автомобіля перекинувся на кришу. У скоєному щиросердно кається, позов потерпілої визнає і просить не позбавляти волі та права керування транспортними засобами.

Провина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка у судовому засіданні пояснила, що 25.11.2013 року близько 18.30 години вона знаходилася у якості пасажира на передньому пасажирському сидінні в автомобілі «AUDI Q5» під керуванням водія ОСОБА_6 Їхали вони з м. Запоріжжя у м. Дніпропетровськ, рухаючись у лівому ряді проїзної частини. В цей час вантажний автомобіль «VOLVO», який рухався у правому ряді, несподівано почав виконувати маневр повороту ліворуч, як їй здалося, для розвороту. У зв'язку з тим, що відстань між автомобілями була незначною, водій ОСОБА_6 не зміг уникнути зіткнення, від якого їх автомобіль перекинувся і вона отримала тілесні ушкодження. У дорожньо-транспортній пригоді вважає винним водія ОСОБА_5, якого просить суворо не карати та стягнути з нього на її користь 8000 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, понесених нею на правову допомогу. Також з ТОВ «Епіцентр К» просить стягнути на її користь 4143,55 грн. матеріальної шкоди і 300000 грн. моральної шкоди.

Показаннями свідка ОСОБА_6, який у суді пояснив, що 25.11.2013 року близько 18.30 години він, керуючи автомобілем «AUDI Q5» реєстраційний номер НОМЕР_7 рухався зі швидкістю 90-110 км/годину по лівій смузі автодороги «Запоріжжя - Дніпропетровськ - Бориспіль» зі сторони м. Запоріжжя у напрямку м. Дніпропетровська. В цей час вантажний автомобіль «VOLVO», який рухався у правому ряду зі швидкістю 20-30 км/годину, несподівано почав виконувати маневр повороту ліворуч. У зв'язку з тим, що відстань між їх автомобілями була близько 5 метрів, він не зміг уникнути зіткнення, в результаті якого керований ним автомобіль перекинувся і пасажир ОСОБА_1, яка знаходилася на передньому пасажирському сидінні, отримала тілесні ушкодження і була відправлена в лікарню.

Матеріалами кримінального провадження № 12013040440003165, а саме:

- рапортом інспектора чергового Дніпропетровського РВ від 25.11.2013 року, відповідно до якого від оператора 102 надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за участю водіїв ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (а.п.2);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.11.2013 року, схемою та фото-таблицею до нього, із яких вбачається, що за участю водія ОСОБА_5, який керував автомобілем «VOLVO FN 12» реєстраційний номер НОМЕР_6 з напівпричепом «SCMITZ SPR 24L-13/62E» реєстраційний номер НОМЕР_2, і водія ОСОБА_6, який керував автомобілем «AUDI Q5» реєстраційний номер НОМЕР_7 сталася ДТП на 422 км + 900 м на лівій смузі проїзної частини автодороги Н-08 «Запоріжжя - Дніпропетровськ - Бориспіль» у напрямку м. Дніпропетровська (а.п.7-15);

- протоколами проведення слідчих експериментів від 26.11.2013 року і схемами до них, із яких вбачається, що свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у присутності понятих розповіли та на місці події показали про обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася з їх участю 25.11.2013 року. Замірами встановлено, що зі слів ОСОБА_5 зіткнення транспортних засобів сталося на відстані 3,9 метра від лівого краю проїзної частини в напрямку його руху, а зі слів ОСОБА_6 - на відстані 1,5 метра від лівого краю проїзної частини в напрямку його руху (а.п.33-37,38-42);

- висновком експерта № 5157Е від 10-12 грудня 2013 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому правої плечової кістки у середній третині зі зміщенням відламків, рани по задній поверхні правого плеча у середній третині, відкритого осколкового перелому правої ліктьової та правої променевої кісток на межі середньої та нижньої третини, рани по задній поверхні правого передпліччя, рани на задній поверхні правого ліктьового суглобу з розвитком посттравматичної нейропатії променевого нерву праворуч і синця в проекції лівої молочної залози, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Враховуючи характер, локалізацію та ступінь загоєння виявлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися незадовго до надходження на стаціонарне лікування в 16 МКЛ, від дії тупого твердого предмету (предметів), або при ударі о такий (такі), якими могли бути й виступаючі частини салону автомобіля, за умов дорожньо-транспортної пригоди (а.п.50-53);

- висновком експерта № 70/27-917 від 17.12.2013 року, з якого вбачається, що в дорожньо-транспортній обстановці, яка склалася, дії водія ОСОБА_5 не відповідали вимогам пункту 10.4 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП (а.п.62-65).

Оцінивши у сукупності досліджені у судовому засіданні докази, які є достовірними, допустимими й достатніми, переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованого йому діяння і добровільності його позиції, суд дійшов висновку про те, що за вказаних у обвинувальному акті обставин було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5, і це кримінальне правопорушення вчинене саме ним, й суд його необережні дії, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи і особу обвинуваченого: раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, з березня 2013 року проживає з батьками похилого віку (а.п.80-83).

Обставинами, що пом'якшують його покарання, суд визнає щиросердне каяття і повне визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_5, який вчинив з необережності злочин, віднесений ст.12 КК України до категорії тяжких, а також думку потерпілої та прокурора про вид і міру покарання, суд вважає за необхідне призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України, з випробуванням на підставі ст.75 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Обговорюючи питання щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, виходячи із наслідків дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає необхідним призначити таке додаткове покарання.

19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року (далі Закон), який з 14 травня 2014 року діє в редакції від 06 травня 2014 року.

Статтею 1 пунктом «є» Закону передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України… осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Відповідно до п. «г» ст.9 Закону застосування цього Закону з підстав, передбачених статтями 1-5 Закону здійснюється щодо осіб, відносно яких судом ухвалені вироки, які не набрали законної сили - за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

З огляду на те, що суду надані стороною захисту відомості лише про наявність у обвинуваченого батьків 70-річного віку і їх проживання разом з ним, і не надано відомостей щодо відсутності у них інших працездатних дітей та не заявлено клопотання про витребування такої інформації, суд позбавлений можливості позитивно вирішити клопотання захисника про застосування амністії до ОСОБА_5, а тому це клопотання не підлягає задоволенню.

Потерпіла ОСОБА_1 заявила цивільний позов про стягнення з обвинуваченого витрат, понесених на правову допомогу, і з ТОВ «Епіцентр К» матеріальної та моральної шкоди, завданої їй внаслідок ДТП.

Дослідивши надані докази, суд вважає позов про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн. і матеріальної шкоди у розмірі 4143,55 грн. обґрунтованим і підлягаючим задоволенню на підставі ст.ст.1166, 1172, 1187 ЦК України, оскільки діями ОСОБА_5, який є працівником цивільного відповідача і вчинив злочин під час виконання трудових обов'язків на транспортному засобі, приналежному ТОВ «Епіцентр К», потерпіла ОСОБА_1 понесла витрати на правову допомогу, їй завдана матеріальна шкода у вказаних розмірах і на момент постановлення вироку зазначені суми не відшкодовані.

Її ж вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 300000 грн. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Така шкода, виходячи з п.1 та п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За приписом ч.1 ст.1172 ЦК України та ст.ст.130, 132-134 КЗпП України юридична особа повинна нести відповідальність за моральну шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, який відповідає перед нею в порядку регресу.

Виходячи із зазначених положень закону та обставин справи, згідно яких ОСОБА_5 під час виконання своїх трудових обов'язків скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а також характеру, глибини та тривалості фізичних, емоційних та моральних страждань, які перенесла потерпіла у зв'язку з отриманими тяжкими тілесними ушкодженнями, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність у потерпілої ОСОБА_1 на протязі тривалого періоду часу моральних переживань, які негативно відобразилися на її моральному стані з вини обвинуваченого, який є працівником цивільного відповідача, а тому сума у розмірі 100000 грн., на думку суду, компенсує завдану моральну шкоду і підлягає стягненню саме з ТОВ «Епіцентр К».

З огляду на вищезазначене суд вважає необґрунтованими посилання представника цивільного відповідача, як на підстави для відмови у задоволені позову, заявленого потерпілою до ТОВ «Епіцентр К» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, на Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.22 ЦК України і ст.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

Враховуючи, що ОСОБА_5 добровільно сплатив на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення автотехнічної експертизи № 70/27-917 від 17.12.2013 року, які складають 1223,60 грн., у суду відсутні підстави для їх стягнення відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і піддати покаранню у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного основного покарання за умови, що на протязі одного року іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі пунктів 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем свого проживання і повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

Клопотання захисника про застосування амністії - залишити без здоволення.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 8000 грн. (вісім тисяч гривен) на користь потерпілої ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (юридична адреса: 02139, м. Київ, вул. Братиславська, 11, ідентифікаційний код 32490244) на користь потерпілої ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) 4143,55 грн. (чотири тисячі сто сорок три гривні 55 копійок) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 100000 грн. (сто тисяч гривен) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Бровченко