№ 39813749, 17.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року Справа № 916/3580/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Дочірнього підприємства "Чабанка" від позивача: Бровкін І.О. від відповідача: не з'явилисьна рішенняГосподарського суду Одеської області від 24.02.2014 рокута постановуОдеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 рокуу справі№ 916/3580/13за позовомДержавного підприємства "Одеський морський торгівельний порт"доДочірнього підприємства "Чабанка"простягнення 189 549, 21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Одеський морський торгівельний порт" (далі позивач) звернулось з позовом до Дочірнього підприємства "Чабанка" (далі відповідач) про стягнення 179 702, 50 грн. заборгованості; 800, 45 грн. - пені; 1 846, 26 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.02.2014 року позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що у відповідача є заборгованість перед позивачем в сумі 179 702, 50 грн., яка виникла в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором управлінням майном № КД - 8471 від 23.01.2006 року. З відповідача також підлягає стягненню пеня у розмірі 8 000. 45 грн. та 1 846 грн. - 3 % річних, у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Частково не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі рішення в частині стягнення з нього 3% річних в сумі 1 846, 26 грн.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що договором, який було укладено сторонами передбачений вичерпний перелік штрафних санкцій та стягнення, які можуть бути застосовані до сторони, яка допустила порушення договору, а саме стягнення пені. В договорі відсутні додаткові заходи відповідальності за порушення його вимог у вигляді стягнення 3% річних.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як зазначено вище, між сторонами у справі укладено договір № КД - 8471 від 23.01.2006 року (далі Договір) предметом якого є передача позивачем відповідачу майна комплексу ВВК "Чабанка" (далі Майно), яке розташоване за адресою: Одеська обл., Комінтерновський р-н. СМТ Черноморське, вул. Гвардійська, 50 в управління, а відповідач за плату здійснює від свого імені управління майном на користь позивача.

Пунктом 1. 3 Договору передбачено, що вигодонабувачем є позивач.

Пунктом 2.1.13 договору передбачено, що відповідач своєчасно в порядку і на умовах визначених цим договором перераховує суми вигоди позивача, одержані в результаті управління майном.

До матеріалів справи (а.с. 73- 74) залучена заява представника відповідача в якій зазначено, що відповідач визнає позов позивача в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем допущена прострочка грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від прострочеонї суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, Договором укладеним між сторонами не встановлений інший розмір процентів, суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги в частині стягнення відсотків, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі прострочення грошового зобов'язання.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення та постанова прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Дочірнього підприємства "Чабанка" відмовити.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року прийняті у справі № 916/3580/13 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек