№ 39796085, 17.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року Справа № 5017/299/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.,суддів :Бондар С.В., Грека Б.М., - (доповідача у справі)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДепартамента комунальної власності Одеської міської радина постановуОдеського апеляційного господарського суду від 06.05.14у справі№5017/299/2012господарського суду Одеської областіза позовомЗаступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Департамента комунальної власності Одеської міської радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення суми за участю представників від:позивачане з'явилися, були належно повідомлені,відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.03.12 задоволено позов заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Департамента комунальної власності Одеської міської ради та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь позивача неустойку у сумі 19677,34 грн. 13.04.12 виданий відповідний наказ на примусове виконання цього рішення.

17.07.12 відповідачка звернулася до місцевого господарського суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду до закінчення відпустки по догляду за немовлям - до 21.01.14. Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.07.12 заяву боржника задоволено, надано відстрочку виконання рішення до 21.01.14.

25.03.14 відповідачка повторно звернулася до суду першої інстанції із заявою про відстрочення виконання рішення суду до закінчення відпустки по догляду за немовлям - до 21.01.15, з мотивів продовження відпустки по догляду за немовлям, відсутності будь-якого доходу, не веденням підприємницької діяльності з 01.07.10 по теперішній час та не отримання від цієї діяльності ніяких доходів; знаходження її та двох малолітніх дітей виключно на утриманні її чоловіка та значні кошти сім'ї, що витрачаються на сплату житлово-комунальних послуг та утримання малолітніх дітей.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 16.04.14 (суддя

Нікіфорчук М.І.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.14 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О., Лашин В.В.), заяву боржника задоволено, зважаючи на диспозиційність положень ч.1 ст.121 ГПК України та надано відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 26.03.12 у справі №5017/299/2012 до закінчення відпустки по догляду за немовлям до 21.01.15. Судові акти мотивовані продовженням знаходження боржника у тяжкому фінансовому становищі, виховання двох малолітніх дітей, не отриманням жодних доходів від підприємницької діяльності, а отже наявністю обставини, що ускладнюють і роблять неможливим виконання рішення від 26.03.12 без надання ще однієї відстрочки.

Не погоджуючись із судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати; у задоволенні заяви боржника про відстрочення виконання рішення від 26.03.12 у справі №5017/299/2012 відмовити. Скарга мотивована тим, що повторне відстрочення виконання рішення порушує економічні права місцевого самоврядування, в особі кредитора (позивача), зменшує надходження до бюджету м. Одеси у поточному році, порушує умови п.7 ст.60 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", погіршує економічний стан місцевого самоврядування.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу від 19.06.14, відхилив її доводи, посилаючись на законність та обґрунтованість судових актів, просивши їх залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію апеляційного господарського суду та відхилити доводи скаржника з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що обидві попередні інстанції вірно дійшли висновку, що надані боржником докази доводять той факт, що існують обставини, які роблять виконання цього судового рішення неможливим та, а невідкладне та одночасне виконання його призведе до остаточної втрати платоспроможності ОСОБА_4 та унеможливить погашення вимог позивача взагалі, через що в силу ст.121 ГПК України, з урахуванням інтересів як позивача, так і відповідача, обґрунтовано повторно задоволено заяву відповідача про відстрочку виконання від 26.03.12 у справі №5017/299/2012 до закінчення відпустки по догляду за немовлям до 21.01.15. Судами об'єктивно враховано матеріальний стан заявника, фінансові можливості кредитора й можливі негативні наслідки при невідкладному та одночасному виконанні рішення у даній справі, а відтак обґрунтовано задоволено заяву про відстрочення виконання рішення.

Перевіривши у відповідності до ч.2 ст.1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що судами обох інстанцій, розглядаючи справу всебічно, повно та об'єктивно у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності встановлені, застосовані положення законодавства, що підлягали застосуванню, висновки яких за наслідками розгляду заяви є вірними та покладені в основу судових актів.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департамента комунальної власності Одеської міської ради залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.14 у справі №5017/299/2012 залишити без змін.

Головуючий - суддя В.І. Дерепа

Судді С.В. Бондар

Б.М. Грек