Решение № 39770913, 07.07.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/819/2014(м)

241/359/14-ц

Головуючий у 1 інстанції Скудін В.Є.

Категорія 33 Доповідач Песоцька Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

суддів Ткаченко Т.Б., Ігнатолі Т.Г.

при секретарі Брежневі Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 23 квітня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди. Вказував на те, що 18 серпня 2013 року з вини відповідача ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено його автомобіль «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1. Постановою Володарського районного суду Донецької області від 23 вересня 2013 року відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Посилаючись на те, що розмір відновлюваного ремонту автомобіля становить 13840 грн., а страхова компанія виплатила йому страхове відшкодування в сумі 9052 грн., позивач просив стягнути з відповідача на його користь у відшкодування майнової шкоди 4788 грн. (13840 - 9052), у відшкодування моральної шкоди - 5000 грн. і витрат на правову допомогу - 2500 грн.

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 23 квітня 2014 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 4788 грн., моральної шкоди - 5000 грн. і у відшкодування витрат на сплату судового збору 487,20 грн. У відшкодуванні витрат на правову допомогу відмовлено.

Не погодившись, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, посилається на порушення судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, недоведеність позовних вимог про відшкодування шкоди.

У судове засідання ОСОБА_1 і ОСОБА_3 повторно не з'явились, про розгляд справи повідомлені судовими повістками.

У відповідності з вимогами ч.2 ст. 305 ЦПК України справа розглядається за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_2 ОСОБА_4, яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено, що 18 серпня 2013 року о 18-00 годині ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-21061, реєстраційний номер НОМЕР_2, і, рухаючись по вул. Леніна у селищі Мангуш Першотравневого району Донецької області, при виконанні розвороту вліво перед пішохідним переходом не впевнився у безпеці маневру і скоїв зіткнення з автомобілем «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1

Постановою Володарського районного суду Донецької області від 23 вересня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді і за ст. 124 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.8).

ОСОБА_1 є власником автомобіля «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.11).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 згідно полісу № АС/ 1041579 від 01 травня 2013 року була застраховано на час ДТП у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування у зв'язку із пошкодженням автомобіля в сумі 9052,74 грн.

Задовольняючи позовні вимоги до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди в сумі 4788 грн., суд виходив із того, що згідно заказ-наряду № 4 від 29 жовтня 2013 року позивач за ремонт автомобіля сплатив 13840 грн. і, оскільки страхова компанія відшкодувала лише 9052,74 грн., відповідач зобов'язаний сплатити різницю, у тому числі, відшкодувати витрати на ПДВ, франшизу та вартість робіт по ремонту заднього бамперу. Проте з висновком суду погодитись не можна.

Згідно ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 ст. 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1194 ЦК України при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення ст. 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди само собою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування.

Заперечуючи проти позову про відшкодування майнової шкоди, ОСОБА_2 посилався на те, що він сплатив позивачеві 500 грн. в рахунок франшизи, а майнову шкоду, у тому числі ПДВ, з урахуванням ліміту відповідальності має відшкодувати страховик.

Згідно з п. п. 4, 5 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» і ОСОБА_2, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, передбачено в розмірі 50000 грн.; франшиза - 500 грн.

Зі справи вбачається, що ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_5 визнали, що відповідач сплатив позивачеві 500 грн. франшизи.

ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля в сумі 9052,74 грн. При цьому страхова компанія листом від 27 листопада 2013 року повідомила його про те, що вартість ремонту автомобіля, згідно калькуляції № 9558 від 04 жовтня 2013 року, за виключенням вартості пошкодження заднього бамперу автомобіля, яке не відносяться до даної ДТП, становить 11463,28 грн., із зазначеної суми виключено франшизу - 500 грн. і ПДВ - 1910,54 грн. (11463,28 - 500 - 1910,54= 9052,74). При наданні документального підтвердження витрат на ПДВ вони будуть страховиком відшкодовані (а.с. 12).

Таким чином, оскільки встановлено, що відповідач не погоджується відшкодовувати майнову шкоду; вимоги позивача щодо розміру відшкодування майнової шкоди в межах ліміту відповідальності страховика; страховик не заперечує проти відшкодування ПДВ при надані відповідних доказів і ОСОБА_2 сплачена франшиза, колегія суд вважає, що суд помилково дійшов висновку про задоволення позову про відшкодування майнової шкоди.

Тому рішення суду в зазначеній часті, як таке, що ухвалено з порушенням положень ст. ст. 3, 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 1194 ЦК України, підлягає скасуванню з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення у відшкодування витрат на ремонт автомобіля 4788 грн.

Позивач не позбавлений права звернутися з позовом про відшкодування майнової шкоди до страховика.

Це ж рішення в частині відшкодування моральної шкоди ухвалено судом на підставі положень ст. ст. 23, 1187 ЦК України.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди судом враховано наведене позивачем обґрунтування, характер дій відповідача, внаслідок яких сталася ДТП і якими спричинена моральна шкода потерпілому, характер та обсяг спричинених останньому моральних страждань та обмежень у зв'язку з ДТП та пошкодженням автомобіля і підстав не погодитись з рішенням суду в зазначеній частині не наведено.

У відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України з урахуванням часткового задоволення позовних вимог підлягає стягненню відшкодування витрат на сплату судового збору з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в розмірі 243 грн. 60 коп., з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - в розмірі 121 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 23 квітня 2014 року скасувати в частині відшкодування майнової шкоди і змінити в частині відшкодування витрат на сплату судового збору.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 4788 грн. відмовити.

Стягнути відшкодування витрат на сплату судового збору з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в розмірі 243 грн. 60 коп., з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - в розмірі 121 грн. 80 коп.

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді