№ 39745245, 26.06.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 червня 2014 р. Справа № 802/1832/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

секретаря судового засідання: Бондаренка Ігоря Валерійовича

позивача: Федорченко Р.О.

відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницької області

до: ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про: стягнення заборгованості в розмірі 3374690,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2014 р. Вінницька об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Вінницькій області (далі - позивач, Вінницька ОДПІ) звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 3374690,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в порушення вимог податкового законодавства, не сплачує належні суми податків у встановлені законом терміни і станом на 22.05.2014 року за ним рахується заборгованість перед бюджетом в розмірі 3374690,50 грн., з них: 3362209,9 грн. - основний платіж; 12480,6 грн. - пеня.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити адміністративний позов з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву суду не надав, в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської Ради від 17.12.2002 р. Взято на податковий облік та являється платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи станом на 22.05.2014 р. за ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" рахується заборгованість по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) в сумі 3374690,50 грн. в тому числі:

- податок на додану вартість всього 3361325,91 грн. із них: основного платежу - 3348845,31 грн., пені - 12480,60 грн.;

- з податку на прибуток всього 7628,55 грн.;

- з плати за землю всього 5636,28 грн.;

- з орендної плати за землю всього 99,76 грн.

Борг відповідача з податку на додану вартість виник в результаті самостійно поданих платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість, а саме від 18.04.2014 року на суму 348091,00 грн., від 18.03.2014 року на суму 400742,00 грн., від 20.02.2014 року на суму 681251,00 грн.

Разом із тим, за відповідачем рахується заборгованість з податку на прибуток в сумі 7628,55 грн. Заборгованість відповідача з податку на прибуток виник в результаті самостійно поданих платником податків податкових декларацій з податку на прибуток, а саме від 02.04.2014 року на суму 2871,00 грн., від 04.02.2013 року на суму 1894,00 грн.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 ст. 203 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Зазначена заборгованість підтверджується даними розрахунку суми боргу. (а.с. 5)

Згідно п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Разом із тим, судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з плати за землю у сумі 5636,28 грн.

Дана заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених зобов'язань, зокрема, згідно поданих декларації з плати за землю від 18.02.2014р. на суму 56752,66 грн.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, після часткової сплати заборгованості з податку по орендній платі за землю за відповідачем рахується податковий борг у сумі 99,76 грн.

Дана заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених зобов'язань, зокрема, згідно поданої декларації від 18.02.2014р. на суму 3303,56 грн.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлює, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 1049-25 від 04.03.2014 року на суму 433734,37 грн., яка була отримана відповідачем 17.03.2014 року. (а.с. 26)

Однак, податковий борг підприємством у повному обсязі не погашався.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідачем у встановлений законом строк добровільно не сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання, яка є предметом даного публічно-правового спору.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у податкового органу права на стягнення податкового боргу за цим позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що адміністративний позов не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси, в результаті чого підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства " Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 32054743) до Державного бюджету кошти в сумі 3 374 690,50 грн. (три мільйони триста сімдесят чотири тисячі шістсот дев'яносто грн. 50 коп.) в рахунок погашення податкового боргу.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна