Постановление суда № 39744621, 09.07.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого-судді Кулянди М. І.

суддів: Перепелюк Л.М., Одинака О.О.

секретар: Кусяк М.Д.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 травня 2014 року у цивільній справі за позовом Дочірньої компанії «Газ України» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Дочірня компанія «Газ України» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі по тексту ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Вказує, що внаслідок несвоєчасної сплати за природний газ у боржника утворилася заборгованість, що станом на 31 липня 2011 року складає 1 583 грн. 99 коп.

У зв'язку з наведеним просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» грошові кошти у розмірі 1 583 грн. 99 коп. та судові витрати.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» подано апеляційну скаргу. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

__________________

№ 22ц-1072/14 головуючий по 1 інстанції Олексюк Т.І.

Категорія: 19/24 доповідач Кулянда М.І.

У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» відхилити, а рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 травня 2014 року залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надавалися послуги по газопостачанню в належних об'ємах, за які відповідач сплатив належні платежі, які надходили на рахунок позивача і не були належним чином враховані.

Такі висновки суду є правильними.

Так, виходячи з положень ст. ст. 526, 626-631 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

У статті 626 ЦК України визначено поняття та види договору.

У статті 714 ЦК України визначено поняття договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу та зазначені положення щодо його регулювання.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, N 1875-IV споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно пункту 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року, № 2246 споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання.

Згідно пункту 1 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України «Про анулювання ліцензій на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом та на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, виданих ДК «Газ України» від 30 червня 2011 року N 1187 анульовано ліцензії НОМЕР_1 на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом та НОМЕР_2 на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, виданих Дочірній компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України ».

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України «Про встановлення ПАТ "ЧЕРНІВЦІГАЗ" території провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ та з постачання природного газу за регульованим тарифом і внесення змін до деяких постанов НКРЕ» від 30 червня 2011 року N 1193 установлено Установити публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Черівцігаз» (код ЄДРПОУ 03336166, м. Чернівці, вул. Винниченка, 9, А) територію провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ та з постачання природного газу за регульованим тарифом, як територію Чернівецької області в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у користуванні ПАТ «Чернівцігаз».

Згідно частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є споживачем природного газу, особовий рахунок № НОМЕР_3.

Із довідки Кіцманського управління з газопостачання та газифікації № 494 від 29 травня 2014 року вбачається, що абонент ОСОБА_1 взятий на облік з 01 серпня 2011 року в ПАТ «Чернівцігаз» з показником лічильника 8 827 м. куб. газу.

Як вбачається із наданих ОСОБА_1 копій абонентської книжки остання оплата на рахунок ЧФ ДК «Газ України» була здійснена ним 07 грудня 2011 року з показником газового лічильника 8 907 м. куб. за тарифом 1,10 грн. за 1 м. куб. газу.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що позивач не довів факт наявності у відповідача заборгованості перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» по оплаті за надані послуги з газопостачання.

Враховуючи зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Зокрема помилковими є доводи апеляційної скарги про те, що ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції не врахував, наявність у відповідача заборгованості перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» по оплаті за надані послуги з газопостачання в сумі 1 583 грн. 99 коп.

Так, із роз'яснень, викладених у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» за №14 від 18 грудня 2009 року вбачається, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК). Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Як вбачається з матеріалів справи ДК «Газ УкраїниУкраїни» НАК «Нафтогаз України» додав до позовної заяви розрахунок заборгованості.

Однак, в порушення вимог ст.60 ЦПК України позивач не надав суду належних та допустимих доказів ,які би підтверджували факт наявності у відповідача заборгованості перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» по оплаті за надані послуги з газопостачання в сумі 1 583 грн. 99 коп.

Зокрема, позивач не надав суду первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували розмір заборгованості, зазначений у її розрахунку по оплаті за поставлений природній газ та правильність розрахунку заборгованості.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» відхилити.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: