Постановление суда № 39729068, 09.07.2014, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

09 липня 2014 року м. ЛуцькСправа № 803/1144/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого,судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю представника позивача Макарук Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом Луцького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів затрачених державою на навчання,

ВСТАНОВИВ:

Луцький міський центр зайнятості (далі - позивач, Луцький МЦЗ) звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2) про стягнення коштів затрачених державою на навчання у розмірі 1 796,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 був зареєстрований як безробітний у Луцькому МЦЗ та направлений для проходження професійного навчання за спеціальністю «бармен» до Волинського технікуму національного університету харчових технологій. Однак заняття в технікумі відповідач не відвідував без поважних причин, у зв'язку з чим був відрахований. Оскільки всупереч направленню центру зайнятості безробітний не пройшов професійного навчання, позивач вважає, що кошти витрачені на його навчання у розмірі 1 796,20 грн підлягають стягненню на користь Луцького МЦЗ, тому просить суд їх стягнути.

Представник позивача, суб'єкта владних повноважень, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити. На питання суду пояснила, що не вважає кошти, які затрачені державою на навчання ОСОБА_2 майновою шкодою. Однак в подальшому під час надання додаткових пояснень вказала, що враховуючи практику Верховного суду України вказані кошти можливо вважати майновою шкодою завданою державі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду повісткою, яка була вручена поштою 25 червня 2014 року (а.с.27).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження в адміністративній справі слід закрити з наступних підстав.

Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом спору є стягнення з ОСОБА_2 на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття коштів у розмірі 1 796,20 грн затрачених державою на навчання відповідача.

У постанові Верховного суду України від 18 червня 2013 року №21-204а13 у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та відшкодування суми зайво виплаченої пенсії висловлена наступна правова позиція (а.с.56-57).

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини четвертої статті 21 КАС, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Слід зазначити, що правові висновки Верховного суду України за правилами статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для всіх судів України.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечувалося представником центру зайнятості у судовому засіданні, що з врахуванням висновків Верховного суду України, за своїм правовим змістом, кошти, які просить стягнути позивач є майновою шкодою, яка завдана Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття внаслідок припинення професійної підготовки без поважних причин. Відповідальність безробітного у даному випадку передбачена частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

З цього можливо дійти висновку, що відповідач у спірних відносинах не виконує функцій суб'єкта владних повноважень, а є громадянином, внаслідок діянь якого завдано шкоду Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, тому і вимоги про відшкодування шкоди такою особою не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, а вирішуються в порядку цивільного судочинства.

За правилами пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки позовні вимоги Луцького міського центру зайнятості не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, тому суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити.

При цьому суд роз'яснює позивачу, що позовні вимоги до ОСОБА_2 необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства і Луцькому міському центру зайнятості з даним позовом необхідно звернутися до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 157, частинами третьою, сьомою статті 160, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за адміністративним позовом Луцького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів затрачених державою на навчання у розмірі 1 796,20 грн (одна тисяча сімсот дев'яносто шість гривень двадцять копійок) - закрити.

Роз'яснити позивачeві, що з даними позовними вимогами йому необхідно звернутися до Луцького міськрайонного суду Волинської області, в порядку, який визначений Цивільним процесуальним кодексом України.

У разі закриття провадження у справі, повторне звернення з тією самою позовною заявою до адміністративного суду не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст ухвали виготовлений 14 липня 2014 року.