Постановление суда № 39721409, 25.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2014 р. м. Київ К/9991/23827/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Пилипчук Н.Г.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 по справі №2-а-13171/10/2070 за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання перевірки незаконною, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляд суду передано вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання перевірки незаконною, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2010 позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 05.10.2010 №0000751501/0. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є суб'єктом плати за землю, оскільки не є власником земельної ділянки, земельної частки (паю), землекористувачем, орендарем.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2010 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчормет», правонаступником якого є позивач, було набуто право користування спірними земельними ділянками, отримано відповідні державні акти, до державного земельного кадастру були внесені відповідні записи, у зв'язку з чим позивач був зобов'язаний сплачувати земельний податок.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» 20.04.2011 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 31.05.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2010.

В обґрунтування своїх вимог Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 2, 4 та 5 Закону України «Про систему оподаткування», статей 2, 92, 116 та 141 Земельного кодексу України, підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статей 3, 7, 9, 10, 11, 49, 86, 105, 160 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку з питань дотримання Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» вимог податкового законодавства по нарахуванню та сплаті земельного податку за період з 01.01.2008 по 31.08.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами перевірки Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області складено акт від 17.09.2010 №5/1530/00191678 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 №0000751501/0 про нарахування Комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу» податкового зобов'язання по земельному податку в сумі 100921,19грн., в тому числі за основним платежем в сумі 67419,50грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 33501,69грн.

Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу, що позивачем в порушення вимог законодавства протягом 2008, 2009 та 2010 років не подавалися податкові декларації та не сплачувався земельний податок за користування землею.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про плату за землю» власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з частиною першою та другою статті 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Статтею 126 цього Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно інформації, наданої Борівським районним відділом земельних ресурсів та відділом Держкомзему у Борівському районі Харківської області за Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчормет» зареєстроване право постійного користування на спірні земельні ділянки.

Державне виробниче підприємство по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчормет» було припинено шляхом перетворення в Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу».

Згідно з пунктом 1.2 Статуту Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» останнє є правонаступником прав та обов'язків Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчормет», у тому числі за раніше укладеними договорами, всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу».

Таким чином, з огляду на перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчормет» в Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», враховуючи відсутність доказів припинення права на користування спірними земельними ділянками, позивач зобов'язаний сплачувати земельний податок.

Враховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції щодо правомірності визначення Комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу» податкового зобов'язання з земельного податку згідно податкового повідомлення-рішення від 05.10.2010 №0000751501/0 є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 222, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 по справі №2-а-13171/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ Н.Г. Пилипчук