Постановление суда № 39720945, 03.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 року м. Київ К/9991/8806/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фан Гейм" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 у справі № 2а-5693/10/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фан Гейм" про стягнення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2010 року Державна податкова інспекція звернулась до суду з позовом до Товариства про стягнення на користь бюджету заборгованості у розмірі 3 535,00 грн.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвали нове рішення, яким скасувати рішення про застосування фінансових санкцій, суму яких заявлено до стягнення в судовому порядку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що за наслідками перевірки господарської одиниці відповідача Державною податковою інспекцією складено акт від 06.04.2009 № 0563404/26/59/24929930, у якому зафіксовано порушення відповідачем п. 1, п. 2 та п. 3 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що полягало у непроведенні розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму 95,00 грн. та у не забезпеченні фіскалізації кожного із 10-ти гральних автоматів, які знаходились в робочому стані та на яких надавались послуги у сфері грального бізнесу.

За наслідками виявлених порушень та на підставі акту перевірки контролюючим органом Товариству визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 3 535,00 грн. згідно рішення від 29.04.2009 № 0005162305.

Відповідач в судовому порядку вказане вище рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржував, також на час звернення податкового органу з позовними вимогами про стягнення фінансових санкцій у цій справі штрафні (фінансові) санкції у сумі 3 535,00 грн. відповідачем не сплачено.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суми фінансових санкцій, визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Держбюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Якщо протягом зазначених термінів суб'єкт господарювання не сплатив суму штрафу до бюджету та не оскаржив рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, орган Державної податкової служби відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" та п. 2 ст. 50, п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України звертається до суду з позовною заявою про стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, внаслідок несплати господарюючим суб'єктом у добровільному порядку фінансових санкцій у строки, визначеною вищевказаною законодавчою нормою, податковий орган має право звернутись з адміністративним позовом з метою стягнення несплачених Товариством коштів у судовому порядку.

Так, згідно з ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи та обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, рішення від 29.04.2009 №0005162305 було отримано відповідачем 29.04.2009, а 09.04.2010 Державною податковою інспекцією було заявлено позов про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій за вказаним рішенням.

Отже, враховуючи, законність прийнятого рішення про застосування до позивача фінансових санкцій та те, що у встановлений законодавством строк ці фінансові санкції сплачені не були, позивач відповідно до повноважень покладених на нього Законом України "Про державну податкову службу в Україні" правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості до бюджету в межах строку, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, правомірно дійшов висновку про стягнення з Товариства штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3 535,00 грн.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції відхиляє доводи Товариства, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фан Гейм" відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 у справі № 2а-5693/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К Голубєва

А.О. Рибченко