Постановление суда № 39715119, 18.03.2014, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/11166/13-ц

Провадження №2/521/1095/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Плавича І.В.,

при секретарі - Мазинській І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника Фірми «Б-Проект» у вигляді ТОВ про закриття провадження по цивільній справі за позовом ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Фірми «Б-Проект» у вигляді ТОВ про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Фірми «Б-Проект» у вигляді ТОВ про стягнення заборгованості.

В судовому засіданні від представника Фірми «Б-Проект» у вигляді ТОВ надійшла заява про закриття провадження у справі в частині вимог ПАТ «Марфін Банк» до Фірми «Б-Проект» у вигляді ТОВ, оскільки, на думку заявника, відповідні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а мають розглядатись в порядку господарського судочинства.

У зв'язку з викладеним та перевіряючи обґрунтованість позиції заявника, суд звернув увагу на наступне.

Дійсно, згідно ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

При цьому в силу ст. 205 ч.1 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Але згідно п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15-16, частини другої статті 118 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту. Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів. Разом із тим, оскільки пред'явлення позову до солідарних боржників є правом, а не обов'язком банку чи іншої фінансової установи (частина перша статті 543 ЦК), у разі пред'явлення позову до кожного з них окремо суди мають враховувати визначену ЦПК компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ. Зокрема, позов банку (іншої фінансової установи) до юридичної особи - поручителя із залученням фізичної особи - позичальника як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження в частині відповідних вимог та вбачає обґрунтованим відмовити в задоволенні даної заяви.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 118, 205, 209, 210 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника Фірми «Б-Проект» у вигляді ТОВ про закриття провадження - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий: