Постановление суда № 39715042, 08.07.2014, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/3673/14-ц

Ухвала

08 липня 2014 року м.Білгород-Дністровський

08 липня 2014 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої одноособово - судді Гайда-Герасименко О.Д.,

при секретарі - Завацькій І.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Копилової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Білгород-Дністровському клопотання представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до відділення №57 публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк» про стягнення боргу за договором строкового банківського вкладу (депозиту),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до відділення №57 публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк» про стягнення боргу за договором строкового банківського вкладу (депозиту).

В судовому засіданні представника позивача ОСОБА_1 заявила клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі рахунки відділення №57 публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк» у розмірі позовних вимог позивача 12721 грн..

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення заявленого клопотання.

Згідно ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Позивачем порушені приписи ст.151 ЦПК України, чому саме невжиття заходу забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, представник позивача не вказує на наявність доказів та не надає суду відповідні докази, щодо спроб відповідачів у відчудженні спірного нерухомого майна, що в подальшому ускладнить або унеможливить виконання рішення суду.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд критично ставиться до доводів представника позивача, тому вважає в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.2 ст.60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до відділення №57 публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк» про стягнення боргу за договором строкового банківського вкладу (депозиту) - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя