Постановление суда № 39703446, 02.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 876/6197/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу дочірнього підприємства «АК Альфа» закритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Альфа» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області до дочірнього підприємства «АК Альфа» закритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Альфа» про стягнення податкового боргу,

встановив:

У лютому 2013 року позивач ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області (на даний час ДПІ у Виноградівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області) звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДП «АК Альфа» ЗАТ «Акціонерна компанія «Альфа», в якому просив стягнути кошти з розрахункових рахунків відповідача відкритих в обслуговуючих банках АТ «Райффайзен банк Аваль» та ПАТ «Укрсоцбанк» в погашення податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 135945,43 грн. за рахунок готівки.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року адміністративний позов задоволено. Стягнено з відповідача на користь Державного бюджету податковий борг по орендній платі за землю з розрахункових рахунків та за рахунок готівки в сумі 135945,43 грн..

З цією постановою суду не погодився відповідач ДП «АК Альфа» ЗАТ «Акціонерна компанія «Альфа» і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції прийнята із порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не врахував несприятливі погодні умови, що унеможливили пересування західною територією України в час слухання справи. Таким чином, відмова суду першої інстанції в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи порушила право відповідача на захист своїх прав та інтересів на відкритий судовий розгляд, право на змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 19.03.2013 року та прийняти нову постанову.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить оскаржену постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Судом встановлено, що відповідач ДП «АК Альфа» ЗАТ «Акціонерна компанія «Альфа» з 01.06.2005 р. зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на податковому обліку у позивача ДПІ Виноградівському районі Закарпатської області (а.с. 5-9).

Із матеріалів адміністративної справи, копії податкової декларації з плати за землю від 25.01.2012 р. № 9001425765, копій облікових карток по орендній платі за землю юридичних осіб, видно, що відповідач станом на 07.02.2013 р. мав заборгованість в сумі 135945,43 грн., яка обрахована за період з 01.03.2012 р. по 30.01.2013 р. (а.с. 10-14, 15-17).

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковим боргом, згідно п.14.1.175 ст.14 ПК України, є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Матеріалами справи стверджується, що відповідачем у відповідності до вимог пункту 286.2 статті 286 ПК України подано декларацію з земельного податку, в якій відповідачем самостійно розраховано розмір власних зобов'язань. Самостійно визначені зобов'язання відповідач не виконав та не сплатив до бюджету.

З урахуванням наведеного, несплачені у строки суми податкового зобов'язання, набули статусу податкового боргу.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 135945,43 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Суд приймає до уваги той факт, що відповідач доказів погашення податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб не надавав, а позовна вимога про стягнення боргу відповідачем не заперечувалась.

Також суд апеляційної інстанції враховує, що про призначення справи до розгляду в суді першої інстанції на 19.03.2013 р. відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 36).

При цьому, апелянтом не надано доказів щодо обґрунтованості заявленого відповідачем в суді першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи чи неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача з об'єктивних причин.

Таким чином, є безпідставними покликання апелянта на те, що оскаржена постанова суду від 19.03.2013 р. прийнята з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим немає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «АК Альфа» закритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Альфа» - залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області до дочірнього підприємства «АК Альфа» закритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Альфа» про стягнення податкового боргу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк