№ 39694689, 07.07.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2014 року Чернігів Справа № 825/1986/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заяць О.В.,

за участю секретаря Музика С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом заступника прокурора міста Чернігова в інтересах Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора міста Чернігова звернувся до суду в інтересах Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення на користь держави штрафу у розмірі2720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн. 00 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що постановою про накладення штрафних санкцій від 27 листопада 2013 року № 55 на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 160 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 2720,00 грн. Однак, штраф відповідачем в добровільному порядку не сплачений.

Представник прокуратури та представник Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вирішив за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового засідання відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до вимог ст. 11, 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль» нехарчової продукції 12.11.2013 завідувачу сектору ринкового нагляду Лось Ю.М. та головному спеціалісту Булаві В.Ю. видане направлення № 149 на проведення перевірки, яким доручено здійснити перевірку характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 (місце здійснення діяльності АДРЕСА_1 з питань розповсюдження освітлювальної апаратури, ламп побутового призначення.

15.11.2013 видано наказ №05-11/149 про проведення позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання ОСОБА_1 щодо дотримання законодавства про державний ринковий нагляд за нехарчовою продукцією при розповсюдженні освітлювальної апаратури, ламп побутового призначення.

За результатами перевірки характеристик продукції складено акт від 18.11.2013 № 141. Відповідно до зазначеного акту, встановлено: факт розповсюдження продукції, електричних ламп побутового призначення, які не відповідають вимогам п. 17, п. 18 та п. 19 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 29.07.2009 № 785, без маркування національним знаком відповідності.

27.11.2013 року виконуючим обов'язки начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області Зеновим О.В., за порушення вимог п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», винесено постанову № 55, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 2720 грн.

Не погоджуючись з рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області від 27.11.2013 року № 55 про накладення штрафних санкцій, позивач звернувся до суду за захистом охоронюваних законом прав і інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України від 12.05.1991 № 1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - Закон № 1023-XII).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1023-XII держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Частиною 3 статті 5 Закону №1023-XII передбачено, що захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Відповідно до пунктів 1,7 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 465/2011 Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Згідно пункту першого частини третьої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разірозповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункта 17 Технічного регламента з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 29 липня 2009 р. N 785 (у редакції постанови Кабінету Міністрів Українивід 20 червня 2012 р. N 631), на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.

Згідно пункта 19 Технічного регламента з електромагнітної сумісності обладнаннянаціональний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599.

Відповідно до пункту першого Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599, національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян і державиу судах.

Згідностатті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, не спростовані відповідачем, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову в повномуобсязі.

Несплата відповідачем застосованих відповідно до закону фінансових санкцій до Державного бюджету України є порушенням економічних інтересів держави.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заступника прокурора міста Чернігова в інтересах Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов заступника прокурора міста Чернігова в інтересах Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави (УК у м. Чернігові, 21081100, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, банк одержувача ГУ ДКСУ у Чернігівській області, р/р 31118106700002) штраф у розмірі 2720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Заяць