№ 39690308, 01.07.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року м. Чернівці Справа № 824/2228/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Чернівецького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Чернівецький міський центр зайнятості (далі-Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі-Відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 276,22 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 22.07.2002 року позивач звернулася до Чернівецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні і у зв'язку з відсутністю підходящої роботи, відповідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції, яка діяла на той час), на підставі наданих документів та відомостей 29.07.2002 року їй було надано статус безробітного, призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю. В заяві з проханням про надання статусу безробітного від 22.07.2002 року ОСОБА_1, зокрема, зазначила, що в даний час не має доходу, в тому числі за договором цивільно-правового характеру.

В результаті отримання інформації від УПФУ в м. Чернівці було встановлено, що під час перебування на обліку в Чернівецькому міському центрі зайнятості з 29.07.2002 року по 16.02.2003 року відповідач перебувала в трудових відносинах по сумісництву в ЖБК №42 з 01.07.2002 року по 28.01.2003 року. За час перебування на обліку на розрахунковий рахунок відповідача перераховано допомогу по безробіттю в сумі 276,22 грн.

Позивач вважає, що відповідач, приховавши відомості про роботу на вказаному підприємстві, порушила норму закону, яка передбачає добросовісне виконання обов'язку щодо надання необхідних даних, які впливають на виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 276,22 грн.

Від представника позивача поступило клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, при цьому представник позивача зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду даної адміністративної справи, проте в судове засідання не з'явився, заяву про визнання позову або заперечень на позов суду не надав. Відповідно із ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. На підставі вище викладеного суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

22.07.2002 року ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.

В заяві про надання статусу безробітного від 22.07.2002 року ОСОБА_1, зокрема, зазначила, що в даний час не має доходу, в тому числі за договором цивільно-правового характеру. У зв'язку з цим, на підставі наданих документів та відомостей 29.07.2002 року відповідачу було надано статус безробітного, призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті отримання інформації від УПФ У в м. Чернівці було встановлено, що під час перебування на обліку в Чернівецькому міському центрі зайнятості з 29.07.2002 року по 16.02.2003 року відповідач перебувала в трудових відносинах по сумісництву в ЖБК №42 з 01.07.2002 року по 28.01.2003 року де отримувала заробітну плату.

14 травня 2014 року Чернівецький міський центр зайнятості склав Акт №138 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 знаходилася у трудових відносинах з ЖБК №42 з 01.07.2002 року по 28.01.2003 року.

Відповідно до п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62, 14.05.2014 року відповідачу було надіслано повідомлення про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, яким було запропоновано сплатити суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю протягом 15 календарних днів.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі -Закон № 1533).

Згідно п. «а» ч. 3 ст. 1 Закону України „Про зайнятість населення", до зайнятого населення в Україні належать, зокрема, громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності.

Частини 2 та 3 ст. 36 Закону № 1533 передбачають, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З чого слідує, що ОСОБА_1 приховавши відомості про роботу у ЖБК №42 порушила норму закону, яка передбачає добросовісне виконання обов'язку щодо надання необхідних даних, які впливають на виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абзацу 1 п.п. 5.5. наказу Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» від 20 листопада 2000 року N 307 (далі-Порядок) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Згідно п.п. 6.14 Порядку, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

З встановлених обставин справи слідує, що позивач правомірно з підстав зазначених в Законі звернувся до відповідача про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 276,22 грн.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 11, 71-86, 94, 99, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідн. код НОМЕР_1) на користь Чернівецького міського центру зайнятості (р/р 37178032000051 у ГУДКСУ в Чернівецькій області, МФО 856135, код ЄДРПОУ 21415538) незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 276,22 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя І.В.Маренич