Решение № 39686070, 26.06.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року Справа № 915/691/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” /вул. Дегтярівська, 27-Т, м. Київ, 04119/

до відповідача: Приватного підприємства “Прометей” /вул. Калініна, 21, м. Новий Буг, Миколаївська обл., 55600/

про стягнення 27047,41 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 17949,15 грн. основного боргу, 373,82 грн. пені, 67,71 грн. 3% річних та 7400,00 грн. штрафу.

24.06.2014 позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 19205,88 грн. основного боргу, 373,82 грн. пені, 67,71 грн. 3% річних та 7400,00 грн. штрафу.

Суд прийняв дану заяву позивача до розгляду.

Заявлений позов позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань з оплати лізингових платежів (22-24 період лізингу) за договором фінансового лізингу від 16.05.2012 № 120516-62/ФЛ-Ю-І, укладеним між сторонами.

Ухвалою суду від 19.05.2014 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 06.06.2014 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 06.06.2014 розгляд справи був відкладений на 26.06.2014 о 10 год. 30 хв. у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних судом доказів та необхідністю витребування судом нових доказів по справі.

Відповідач свого представника в судове засідання 26.06.2014 знову не направив, вимоги ухвал суду від 19.05.2014 та від 06.06.2014 не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, згідно з ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2012 між позивачем та відповідачем був укладений договір фінансового лізингу № 120516-62/ФЛ-Ю-І (далі – договір), за яким позивач зобов’язався передати відповідачу на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу (с/г техніка - трактор колісний Беларус 892) вартістю 185000,00 грн., вказаний у додатку до договору - «Специфікація», а відповідач, в свою чергу, зобов’язався прийняти цей предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах договору.

Відповідно до п.п. 2.1.5., 2.1.6., 2.1.7., 2.1.8., 2.2., 2.4. Загальних умов договору:

- остаточна загальна вартість предмета лізингу – вартість предмету лізингу, вказана в акті або в останньому по даті акті коригування вартості предмету лізингу, направленому позивачем;

- акт - акт приймання-передачі предмета лізингу в лізинг;

- число сплати – це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке співпадає з числом підписання Акту. (Наприклад: дата підписання сторонами акту – 05 липня 2008 року. Числом сплати є 05 число календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці, числом сплати є число останнього робочого дня місяця (Наприклад: дата підписання сторонами акту – 31 січня 2008 року. Числом сплати у лютому 2008 року буде 29 число). Якщо число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) підписання акту відповідає одному з чисел від 24 по 31 включно, то числом сплати є 25 число календарного місяця протягом усього строку лізингу. У випадку якщо число 25 припадає на святковий або інший неробочий день, то днем сплати є останній робочий день перед цим числом;

- період лізингу – це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання акту;

- усі платежі за договором відповідач зобов’язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до графіку та загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) позивачу за отриманий у лізинг предмет лізингу, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.7.-2.9., 3.4. загальних умов (далі - «винагорода»);

- всі чергові лізингові платежі, відповідно до графіку та загальних умов, відповідач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду лізингу з урахуванням положень пунктів 2.7.-2.9. загальних умов, починаючи з наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний акт. (Наприклад: дата підписання сторонами акту – 05 липня 2008. черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 05 серпня 2008 року. Наступні чергові лізингові платежі – кожного 05 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то відповідач зобов’язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Згідно з п/п 5.2.1. п. 5.2. Загальних умов договору відповідач зобов'язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати позивача про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення позивачу звіту у формі встановленою додатком «довідка» до договору.

Відповідно до п/п. 7.1.1., 7.1.3. п. 7.1. Загальних умов договору відповідач несе наступну відповідальність за порушення своїх обов'язків:

- за порушення обов’язку з своєчасної сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України, – сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодувати всі збитки, завдані цим позивачу, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися;

- за ненадання при інспектуванні для огляду або при повернені (вилучені) предмета лізингу технічної документації, отриманої відповідачем разом з предметом лізингу, порушення умов пунктів 2.16., 4.1.2., 5.2., 10.2. загальних умов – сплачує штраф у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості предмета лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості предмету лізингу) протягом строку дії договору, та для зручності сторін визначається як 1 (один) відсоток від розміру остаточної загальної вартості предмета лізингу.

Згідно з п. 10.1. Загальних умов договору даний договір набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами (в т.ч. обов’язкового підписання сторонами додатків «Загальні умови договору», «Специфікація», «Довідка», «Страхування», «Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на предмет лізингу», «Графік сплати лізингових платежів», «Технічний асістанс», «Поняття нормального зносу» до договору) та зобов’язання сторін за цим договором виникають (окрім умов п. 2.3. загальних умов) з моменту сплати відповідачем авансового лізингового платежу згідно пункту п. 2.3. загальних умов і діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов’язань. При цьому умови п. 2.3. загальних умов застосовуються до відносин між сторонами до набуття чинності цим договором. Сторони досягли згоди про те, що у разі не підписання сторонами будь-якого із вказаних додатків до договору, окрім додатку «Технічний асістанс», договір вважається таким, що не укладений.

16.05.2012 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору фінансового лізингу від 16.05.2012 № 120516-62/ФЛ-Ю-І, якою виклали в іншій редакції:

- додаток "Специфікація" до договору (найменування предмету лізингу: трактор Беларус, модель 892 У, двигун трактора Д-245.5, робочий об’єм 4,75 л, потужність кВт (л.с.) 65 (89), укомплектований ЗИПом, ТУ У 29.3-30722204-007:2010; рік випуску 2012; вартість предмету лізингу – 185000,00 грн. з ПДВ);

- додаток "Графік сплати лізингових платежів" до договору: 22 черговий лізинговий платіж становить 18412,19 грн.; 23 черговий лізинговий платіж становить 1218,41 грн.; 24 черговий лізинговий платіж становить 1256,73 грн.

На виконання умов договору, 28.05.2012 позивач передав відповідачу у користування предмет лізингу вартістю 185000,00 грн., що підтверджується актом прийому - передачі предмета лізингу від 28.05.2012, поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

Отже, згідно з п. 2.1.7. договору, числом сплати відповідачем позивачу чергового лізингового платежу є 25 число календарного місяця протягом усього строку лізингу.

Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу 22 лізинговий платіж на суму 18412,19 грн. - 25.03.2014, 23 лізинговий платіж на суму 1218,41 грн. - 25.04.2014, 24 лізинговий платіж на суму 1256,73 грн. - 25.05.2014.

Проте, відповідач свої зобов’язання за договором в частині сплати чергових 22-24 лізингових платежів виконав частково, сплативши позивачу лише 1681,45 грн., що підтверджується позивачем та жодним чином не спростовується відповідачем.

Таким чином, станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором в частині сплати чергових 22-24 лізингових платежів становить 19205,88 грн.

Також, відповідач, в порушення умов п. 5.2. договору, не надавав позивачу звіт у формі встановленою додатком «довідка» до договору за 2, 3, 4 квартал 2013 року та 1 квартал 2014 року, що підтверджується поясненнями позивача та не заперечується і не спростовується відповідачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Господарським судом встановлено, що станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором в частині сплати чергових 22-24 лізингових платежів становить 19205,88 грн., а отже позов позивача в цій частині підлягає повному задоволенню господарським судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За цих підстав, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, вважає, що позов позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 67,71 грн. (загальний період нарахування з 26.03.2014 по 12.05.2014, розрахунок по 22 та 23 періоду лізингу) підлягає повному задоволенню господарським судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За цих підстав, суд, враховуючи п. 7.1. договору, перевіривши наданий позивачем розрахунок, вважає, що позов позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 373,82 грн. (загальний період нарахування з 26.03.2014 по 12.05.2014, розрахунок по 22 та 23 періоду лізингу), та штрафу (неподання звіту - п. 5.2. договору - за 2, 3, 4 квартали 2013 року та 1 квартал 2014) в сумі 7400,00 грн. також підлягає повному задоволенню господарським судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач жодним чином не спростував обставини, доведені суду позивачем.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Прометей” (вул. Калініна, 21, м. Новий Буг, Миколаївська обл., 55600, код 31387380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” (вул. Дегтярівська, 27-Т, м. Київ, 04119, код 33880354) основний борг в сумі 19205 (дев’ятнадцять тисяч двісті п’ять) грн. 88 коп., пеню в сумі 373 (триста сімдесят три) грн. 82 коп., 3% річних в сумі 67 (шістдесят сім) грн. 71 коп., штраф в сумі 7400 (сім тисяч чотириста) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 08.07.2014.

Суддя Д.О.Бездоля