ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09.07.14р. Справа № 904/4545/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", м. Запоріжжя
до Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради, м. Нікополь, Дніпропетровська область
про стягнення 17 159,77 грн.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
від позивача: Раздобаров П.В., довіреність б/н 03.01.14р.
від відповідача: Ярошенко Н.Г., довіреність № 745 10.06.14р.
Ковалева С.В., довіреність б/н від 05.05.14р.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради (далі-відповідач) суму 15943,62 грн. - заборгованості, 1023,58 грн. - інфляційних втрат, 192,57 грн. - 3 % річних та судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару по договору № 97 від 28.10.2013 р.
08.07.2014 р. позивач до канцелярії суду надав уточнену заяву про стягнення заборгованості за договором поставки в якій просить стягнути на свою користь 1667,51 грн. - інфляційних втрат, 214,69 грн. - 3 % річних.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав викладених у відзиві на позов.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 08.07.2014 р. оголошено перерву до 09.07.2014 р.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.07.2014 р. оголошена вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
28.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІК" (постачальник) та Відділом освіти і науки Нікопольської міської ради (платник) укладено Договір № 97 (далі - Договір) за умовами п. 1.2. якого платник приймає від постачальника придбаний товар і розраховується за нього на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 2.2. Договору загальна сума цього Договору складає 15 943,62 грн., у тому числі ПДВ - 2657,27 грн.
Згідно п. 2.3. платник проводить оплату поставленого товару не пізніше 10 банківських днів з дня поставки товару.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що кінцева оплата поставленого товару поводиться платником за пред'явленим рахунком після його прийняття платником за накладною та актом приймання.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання сторонами зобов'язань, передбачених цим Договором у повному обсязі (п. 6.1. Договору).
Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару покупцю та факт отримання останнім товару на суму 15943,62 грн. підтверджується наявною у матеріалах видатковою накладною № РН-10/23/37 від 27.12.2013 р. (а.с. 10).
Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати товару на суму 15943,62 грн., що і є причиною виникнення спору.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В процесі розгляду даної справи відповідачем було проведено погашення заборгованості за товар в загальній сумі 15943,62 грн. Дана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи банківськими виписками, тобто після подачі позову до суду.
Вище викладене дає суду підстави для висновку, що в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15943,62 грн. між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та урахуванням уточненої заяви про стягнення заборгованості за договором поставки нараховано до сплати відповідачу інфляційних втрат - 1667,51 грн. та 3 % річних - 214,69 грн., розрахунок яких судом перевірено та визнано такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.
Доводи відповідача викладенні відзиві на позов, суд вважає необгрнутованими і безпідставними в силу вищевикладеного, оскільки грошові зобов'язання повинні виконуватись відповідачем належними чином і у встановлений строком договору.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 1667,51 грн. - інфляційних втрат, 214,69 грн. - 3 % річних, а в частині суми 15943,62 грн. - заборгованості припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Припинити провадження в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15943,62 грн. відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Стягнути з Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Елетрометалургів, буд. 3; код ЄДРПОУ 02142336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69 а; код ЄДРПОУ 30105738) 1667,51 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят сім грн. 51 коп.) - інфляційних втрат, 214,69 грн. (двісті чотирнадцять грн. 69 коп.) - 3 % річних, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "10 " липня 2014 р.
Судебное решение № 39681471, Господарський суд Дніпропетровської області было принято 09.07.2014. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 904/4545/14. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: