Постановление суда № 39653098, 20.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2014 рокусправа № 2а-5046/2011

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної ради

на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2011 р.

у справі № 2а-5046/2011

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради, Головного Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації

про перерахунок щорічної разової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги до 5 травня, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради (далі -відповідач), в якому просив зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити грошову допомогу до 5 травня та грошову щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2011 р. зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, та грошову допомогу до 5 травня, відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за 2010 рік.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інвалідом 2 - ї групи .

Згідно з ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

При цьому, згідно абзацу 7 ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивачу передбачена грошова допомога до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Щорічна допомога на оздоровлення за 2010 рік, була виплачена позивачу у розмірі, що встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562. (а.с. 7), щорічна разова допомога відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7.04.2010 року № 299 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".

Оскільки Верховною Радою України дія статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" протягом 2010 року не призупинялась, відповідачем безпідставно проводилась виплата щорічної допомоги на оздоровлення та грошової допомоги до 5 травня в розмірах менших ніж передбачено ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" .

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог є обґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198,ст.200, ст.205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2011 р. - залишити без задоволення.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2011 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та відповідно до ч.10 ст. 183-2 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова